Перейти до основного вмісту

Літо. Однокласники. Любов. Або які вони, сучасні тінейджери?


Переглянув фільм "Літо. Однокласники. Любов."
Фільм так собі, якби решту, що саме йшли, я не бачив - не пішов би туди. А так - оціню свої враження від перегляду сучасної тінейджерської американської комедійної мелодрами.
Стосовно американців фільм не зруйнував і не підправив жодного стереотипу - і вони самі і їх діти надзвичайно тупі, розпусні й нетолерантні до представників інших націй, що яскраво виражено в епізодах їх відпочинку у Франції. Іноді вся душа вирувала від емоцій типу "ЯКОГО ХРЕНА?" щодо деяких ситуацій та питань. Загалом здалося що в головної героїні напрочуд розпусна сімейка - бабуся хіпі-алкоголічка, мати ехо девяностих, ще й планокурка, доця вся в маму, але частіше її ковбасить від суміші року й пісеньок а-ля Бібер. Всі курять бухають та іноді трахаються - але все це у них відбувається з нальотом романтики та вельми драматично.
Облишу американську сімейку, закцентуюсь на самій тінейджерці, точніше на її внутрішньому світі, характері та мотиваціях - ну і на тому ж щодо її приятелів та подруг.
Не знаю, що хотів сказати режисер про школярів (як згадаю, коли "вчитель тригонометрії" пояснює як брати похідну - злості не вистачає, а ще як найрозумніший хлопець в класі плутає вектор з ганнібалом лектором - це просто розпач((( ), але чомусь мені здалось що наші підлітки трохи таки відрізняються від їхніх. Не завжди в кращу сторону - але все ж. Зауважу, що наші тінейджери майже поголовно закомплексовані - але не в сенсі, що соромязливі, а навпаки, постійно намагаються довести що вони круті - і часто доволі дивними способами. Сказати що наші розумніші - відповім що це вийнятки, а загалом інтелект зберігається на однаковому рівні. Єдине що вирізняє - наші знають ціну грошам, тамтешні (судячи з фільму) вважають що гроші падають на їх батьків з неба й вони зобовязані їх витрачати на кожну забаганку дитяти. Хоча все частіше зустрічаю серед українців осіб з такими ж поглядами. Щодо патріотизму - багато хваляться такими здобутками як жовто-блакитний презирватив чи вміння проригати гімн (в американському варіанті - зірково-смугастий і гімн можуть пропердіти).
Не скажу що моє покоління було краще - просто дуріли по інакшому, до того ж це не так давно було - років 5-6 всього, але різниця таки є і помітна.
Тож попрошу в коментарях висловитися осіб 14-18 років, що вони вважають індикатором саме свого покоління. Якщо є багато чого сказати - то напишіть замітку в себе в блозі чи контакті, а сюди посилання з короткою анотацією.
Просто реально цікаво. ;)



Ц
ікаво?
Збережи в соцмережі та поділись з друзями)

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Посвята першокурсників в 14 гуртожитку студмістечка КПІ

Вчора, 21 вересня відбулась посвята першокурсників в 14 гуртожитку студмістечка КПІ. Це надто неординарна подія, щоб залишати її без уваги, тож поділюся враженнями, і навіть деякими відеофактами)) Почалося все біля самого гуртожитку, де першокурсників посвячували матаналізом та годували перченою кашею і солоним компотом з яблук. Потім всі першокурсники 14 гуртожитку разом вирушили святкувати до клубу "Соррі, бабушка", де відбувалась вечірка в стилі "Стиляги" - всі були одягнені в дусі того самого фільму, грала пречудова музика, яка потім змінилась на драм та дабстеп. Крім того був конкурс на кращий номер між жителями 5 поверхів, це була реальна битва креативів. Але найкращими були номери 3 і 5 (нашого) поверхів. Але перемогли виконавці 3 поверху - хоч наш виступ зібрав у кілька разів більше оплесків і захвату, за них віддала вирішальний голос соцпрацівник, до того ж  вони скопіастили танеці і пісню з фільму, тобто  їх виступ був у дусі вечірки. Наш же виступ

Що таке #ЄвроМайдан ? ЄвроМайдан - це коли...

ЄвроМайдан - це коли люди відстоюють не політика, а саме свої інтереси, майбутнє, ідею. ЄвроМайдан - це коли десятки тисяч людей знявши шапки й поклавши руку на серце, співають державний гімн на головній площі країни о четвертій ранку при -10 морозу з ліхтариками в руках. ЄвроМайдан - це коли ти впевнений у тому, хто поряд з тобою. ЄвроМайдан - це коли ти можеш запросто поспілкуватися з тим, з ким й не уявляв своєї розмови - від закарпатських будівельників й луганських шахтарів до журналістів національних телеканалів й депутатів Верховної Ради.

Крим наш. Мусимо повторити?

Сімнадцятого березня соцмережі сколихнули фото нових декорацій на Майдані. Там чорним по жовто-блакитному було написано багато лозунгів, серед них - Крим наш, Судак наш, Сімферополь наш, мусимо повторити та сотні інших, вже остогидлих і забутих шаблонів російської пропаганди. Спочатку більшість користувачів не повірила, мовляв ну не можуть же вони встановлювати там таку відверту шовіністичну російську вторсировину.