Як я вже раніше писав у своєму твіттері, я перед моїм оком розірвалась граната, повіку яку я заплющив пошматувало. Але повіку зшили, око вдалось зберегти і навіть є висока ймовірність відновлення зору після операції, на яку мене та інших хлопців з травмами очей(у декого на жаль очей вже й нема) збираються відправити за кордон. З радістю б залишився в Україні, але в нас не мають можливостей навіть точно поставити діагноз. Майдану я не бачив з половини першої години ночі 19.02, коли ми відбивали атаку озброєних ВВшників під Профспілками, але надіюсь що якщо сьогодні чи завтра нас не відправлять то зїжджу вшанувати память загиблих. Трохи пізніше напишу повну розповідь про події того дня.
Блог Олега Матковського.