Очевидець

Коли кілька днів тому я вперше побачив ту телеграму про планування демонтажу барикад групою ініціативних киян, чесно, я думав що туди приведуть тисячу-півтори просТітушок, які під виглядом киян ломитимуться в наметове містечко мародерствувати,  євромайданівці їх будуть стримувати - і все це виглядатиме як сутичка між киянами й мітингувальниками-«западенцями». Ігнорування комунальними службами своїх обов’язків і блокування даїшниками транспорту, що міг би вивезти сміття з Майдану, теж впливало на обличчя протесту – нехай і акуратно упаковані, але все ж гори мішків сміття спричиняли гнітюче враження – і це могло стати ще одним додатковим мінусом, який би розкручувався провладними ЗМІ.

На фоні прагнення українців до кращого життя активізуються не лише псевдоєвроінтегратори, а й російська пропаганда: наче кваліфіковані експерти буцімто всерйоз говорять про бідність та занепад побуту населення в країнах ЄС і про благополуччя та процвітання росіян та інших народів в складі МС. Спробуєм відкинути пропагандистську політичну риторику й на прикладі реальних справ подивимось, який же бізнес - російський чи європейський - сприяє збереженню та розвитку української промисловості, а значить і забезпеченню робочих місць й достатку населення. Почнемо з найсхіднішої області України, де вплив "російського покращення" мав  би бути найпомітнішим, наприклад місто Лисичанськ.

Сьогодні зайшов у Ваулт-15 і на сторінці одного з небагатьох, кого можу вважати своїми товаришами в реалі, помітив кілька поширених "мудростей жизненного самоосознания" з пабліку під яскравою назвою "Карлос Кастанеда". Не скажу щоб з усім там погодився чи навпаки опротестував, але корму для роздумів там достатньо. Наприклад, ось ця цитата не викликає у мене сумнівів в адекватності її автора: "Научившись видеть, человек обнаруживает, что одинок в мире. Больше нет никого и ничего, кроме контролируемой глупости." Звичайно, можна з цього приводу подискутувати, але в більшості сенсів вона є правильною.