Очевидець

Хто читає мене в інших соцмережах, той знає, що я захоплююсь таким видом відпочинку, як фотографування в стилі FaceDown (обличчям вниз) Хочу ознайомити Вас із кількома своїни фото (так, це будуть перші фото в цьому блозі), щоб Ви краще зрозуміли, про що йдеться у відеорепортажі MTV Україна про FaceDown, який буде далі. Біля Віннцького земляцтва на День Києва (я народився на Вінничині) На памятнику Кий, Щек, Хорив і їх сестра Либідь на Майдані На Майдані у фонтані  В київських закоулках, де вночі краще не ходити) В одну сторону падати 1 метр, в іншу - 6-10 метрів на каміння та скло) А недавно разом з іншими фейсдаунерами (Ростислав Махно та Ігор Стефурак) прийняв участь у зйомках сюжету на MTV Україна в програмі День MTV . Дуже прикольно розчехлив аудиторію @druh_opryshok (нік Ігоря в твіттері), що до себе - скажу що не дуже собою задоволений, щоб не сказати гірше. Чи це так випадково змонтовано, чи я й справді весь час посміхаюсь - не знаю. До того ж мої слова про те, чим п

Сьогодні подав останній доступний пакет документів в КПІ. Я б подав і раніше - але роздутий міністерством табачника на сайті МОН-молоді-спорту штучний ажіотаж навколо КПІ розлякав багато абітурієнтів, зокрема і мене. Якби я не зайшов на сайт самого КПІ, то напевно б і не насмілився подавати туди документи. Такі заголовки на сайті міністерства, як "За перші два дні вступної кампанії в КПІ подало заяви більше 1500 абітурієнтів", "КПІ залишається напопулярнішим ВНЗ в Києві серед абітурієнтів" зовсім не надавали оптимізму тим хто туди хотів би вступити. Але сьогодні випадково зайшовши на сайт КПІ я знайшов таблиці конкурсу та прохідних балів за минулий рік. Спочатку я подумав що ВНЗ мухлює, щоб показати, що до них легко вступити і таким чином привабити більше абітурієнтів. Зашов на вступ.інфо на цей же сайт, але ситуація все ж залишалась оптимістичною для мене. І так як в мене ще залишалась можливість подати документи ще в один ВНЗ, то я вирішив спробувати подати  

Хочу поділитися ситуацією, що змусила мене змінити оператора мобільного звязку, яким я з родиною користувався майже протягом десятиліття. Доведеться звичайно змінити оператора й іншим членам родини - але гроші витрачені на десяток стартових пакетів не вартують збережених в такому випадку нервів. Бо користувачам київстару (саме його сімка була у мене в телефоні на протязі років) варто видавати посвідчення учасників бойових дій. З чого все почалось? Все почалось давно, і таке траплялось неодноразово - всілякі раптові чи систематичні зникнення грошей з рахунку, незрозуміло як і чому відключені/підключені платні послуги - київстар періодично псував нерви то одним то іншим моїм знайомим чи родичам. Терпіли, бо у всіх був київстар, а міняти оператора через втрату кількох гривень не хотілось. Та і мені київстарівські приколи особливо не дошкуляли - за років 5 користування кануло в Лету менше 50 гривень. 10 гривень на рік - не так вже й багато. Але недавні події змусили мене переглянути таке

Свобода... Що Ви вкладаєте в це слово? Чи потрібна особисто Вам свобода? Чи маєтє Ви свободу? І хто її має і чому? Питання свободи особливо актуальне в Україні. Тисячоліття минали в боротьбі українського народу проти пригноблювачів. Зараз у нас наче свобода віросповідання, зібрань, слова - демократія. Але чому й досі українці вважають себе в різній мірі не вільними? Хіба одної свободи не досить щоб почуватись вільними? Ви тільки погляньте на обличчя людей на вулицях, в маршрутках, метро і супермаркетах. У кожного(кожної) вираз обличчя такий, наче вони поховали всіх своїх близьких, крім найзлішої тещі (свекрухи). Рідкісні виключення, спричинені немалою дозою алкоголю, не враховуються. Що цих людей мучить? У них же є СВОБОДА! Виходить нема. Бо хіба це свобода, коли доводиться плазувати перед керівництвом на роботі, перед чиновниками в кабінетах, перед поліцаями на дорогах, постійно брехати оточуючим, щоб зберегти хоч фантом власної гідності і зганяти злість за життя на тих, хто під р

Вже більше місяця тестую Opera Mini 6.1 Про перші враження я вже писав у статті  Моє враження від Opera Mini 6.1   Тепер додам, що ще я помітив, що мені сподобалось чи роздратувало. Зокрема в посту я писав, що в Opera mini 6.1 є українська версія розкладки, але друкує російським алфавітом. Тепер, після якогось незрозумілого оновлення чи що, в мене обнулились всі закладки і збережені сторінки, але розладка стала й справді українською, з усіма автентичними літерами. Чесно кажучи, я зрадів, і не ображаючись на пропажу закладок, перезберіг їх, відвідавши кожну з потрібних сторінок знову. Але ситуація із скиданням закладок повторилась ще кілька разів. Тепер я ними не користуюсь, набираючи url вручну чи шукаючи через google. Ще я писав, що Opera Mini 6.1 швидша і менше висне за попередню. Нажаль, швидкість втрачається при довшому користуванні, також постійно збільшується розмір, який займає Опера міні в пам'яті телефону. На мою думку - єдиний вихід видаляти та встановлювати заново Ope

Суботній вечір. Хотів написати про свої абітурієнтські справи ще в п'ятницю, але втома та зайнятість не дозволили цього:) Отже, після обіду в п'ятницю я прийшов у педагогічний ім. Драгоманова (нагадаю, я туди вже подавав на 2 спеціальності ) і став у чергу на реєстрацію. Документи перевірили, але виявилось, що є проблеми з електрикою, не працюють комп'ютери - а коли буде світло, невідомо. Так я прочекав до початку четвертої дня, після чого взяв писульку, що я сьогодні був, щоб завтра пройти без черги і вирушив у НАУ. Там я був на початку п'ятої(пробки!), остаточно визначився із спеціальностями та взяв бланки, вирішив йти на заочне (Інститут Заочного та Дистанційного Навчання). Мушу відзначити чемність та доброзичливість членів приймальної комісії, на відміну від тих, на яких я натрапив, коли подавав документи в ІЕБ на першу спеціальність. Мені пояснили, як краще заповнювати бланки, щоб якщо не потраплю на державне, то могти за цією з заявою потрапити на контракт (я

Нещодавно опублікував замітку " Героїзм. Проекція на майбутнє ". На різних сервісах були різні коментарі, різні пропозиції. Врахувавши основні з них, я вирішив написати статтю-відповідь. Якщо у Вас залишаться ще якісь питання - пишіть в коментах. Реальні питання отримають відповідь, троллінг і флудерство - ЧС і бан. Почнемо із головного звинувачення. Я мислю не по-українськи! (?????) 11 липня 2011 до посту (статті) на тему: " Героїзм. Проекція на майбутнє " був опублікований цей, абсурдний на мою думку коментар. Агов, українці! Вже давно героїзм не в тім, щоб красиво здохнути, а в тім, щоб таки досягнути змін на краще для свого народу!  Може досить битись головою об Вежу Проблем і товкмачити об неї побратимів? Може пора її обійти, залишивши в минулому? "Лупайте сю скалу" - Мислитель не мав на увазі "убєй сєбя аб стєну"! І знову про:... Ви погляньте, з якою люттю кидаються один на одного лідери і активісти різних патріотичних

Якщо у Вас чи будь-якої людини запитати, яка погода влітку найбільше подобається, що Ви відповісте? Впевнений, майже всі назвуть улюбленими сонячні, безхмарні дні. Але знайдуться й такі, кому більше до душі дивитись, як за вікном лиє дощ та спостерігати за салютними залпами блискавок та грому. Або люблять бродити теплою літньою зливою з парасолею чи й без неї. Я теж люблю. Якщо восени та ранньою весною за зливою краще спостерігати з укриття, наминаючи печиво з чаєм, то влітку, начіпивши лляні в'єтнамки, шорти-бриджі і кенгурушку з капюшоном та взявши парасолю краще всього прогулюватись зазвичай людними місцями, які в зливу перетворюються на заповідники тиші: лише шум дощу, ваші кроки та зрідка гул машин. Зрідка пробігають у своїх справах ті що з парасолями і ті, що без них, бо надіялись до останнього на спеку. Спеку я не люблю, хіба що як на пляжі. Вважаю, що краще змокнути, ніж підсмажитись. Але дощ це не тільки мокрі ноги та лавочки в парках. Дощ - це ще один привід, щоб розі

Сьогодні 12 липня 2011 року. 12 день вступної кампанії з 31. Вступна кампанія - це така шняга, яку контролює міністерство освіти, тобто серйозніше нема куди, все за замовчанням чікі-пікі, ідеальніше не буває. Більше того, наш міністр освіти, науки, молоді та спорту (обдарована ж людина! еталон освіченості, честі та політкорректності!) Д. Табачник піклується про нашу молодь більше ніж про себе. Він оптимізує школи, визначає на льоту держзамовлення, кваліфікацію ВУЗів за кількістю студентів та інтелектуальний рівень людини за місцем народження. Але ми звернем увагу не на його особисті якості,  а на реальні справи, які він робить саме в цю вступну кампанію. Ми маєм надзвичайно прогресивну систему "Конкурс" - тут кожен абітурієнт чи бажаючий може переглянути статистичні дані по вступниках і умовах вступу в кожному ВНЗ України. Дані тут надзвичайно оперативно оновлюються, майже в режимі реального часу. З першої хвилини вступної кампанії вона доступна та безперебійно повідомляє абі

Кого Ви вважаєте героєм ? Чи інакше. Що таке героїзм з Вашої точки зору? Зараз у багатьох спливли думки, що герої це бійці УПА, учасники Отаманщини, Січові Стрільці чи козаки . У декого на згадку про героїв візуалізуються бійці Червоної армії, миротворці в різних частинах світу, командос Французького Легіону. Ще хтось вважає героями сталіна, кадирова, леніна чи мєдвєпуто. Як Ви зрозуміли, третій варіант я вважаю хибним. Але ми зараз не про точку зору, зараз ми спробуєм розібратись, що таке героїзм і як це проектується на наше сьогодення. Чи можливий героїзм в наш час і в чому він полягає. Отже. Не дивлялись на оптимістичну і знайому всім фразу "Добро перемагає зло" реальність трохи інша. Радше "Бабло перемагає зло". Але коли вони разом, то добро по-любому безсиле. Добру не вистачає бабла, щоб на рівних боротись зі злом. А люди, що мають вдосталь бабла не дуже інвестуватимуть то його в добро - адже вигідніше інвестувати в того, хто зараз є переможцем,

Мажори... Якщо це слово і викликає в когось позитивні емоції, то хіба в душевнохворих та "пасанчікав" і "тьолачек", які чимдуж прагнуть створити собі імідж "ріальних" та люблять напоказ смітити грішми. Ненапоказ не люблять, бо грошей мало, доводиться заробляти - чи кримінально, чи насосати. Але мова зараз не про цих нещасних. Мова про депутатських чи прокурорських синків і дочок, суддівських шльондр (хоча наші судді і менти будь-якій шльондрі майстер-класи можуть влаштувати), просто необважених інтелектом дітей багатих та впливових людей (а нащо думати? Татко кого і що завгодно купить). Є звичайно серед них і розумні, але ця частка не вища (а то й нижча - у батьків які мали клепку нажити багатство, рідко народжуються діти з аналогічними здібностями) за середньостатистичну. Багато Ви знаєте розумних гопніків? А дайте їм круті тачки, купу бабла і безкарність - отримаєте мажора. До того ж життя їх не вчить справедливості, співчуття, їм незнайоме поняття со

Вступна кампанія набирає обертів. От-от нарешті повноцінно запрацює система Електронний вступ. На днях міністерство ОНМС обіцяє таки оприлюднити дані про держзамовлення у вузах на цей рік. Їздять по Україні та намагаються подати документи абітурієнти - з батьками та самостійно. Більшу частину їх думок займає тема вступної кампанії. Але особливо цікаво мені (та і мислячим людям старшого віку), чого абітурієнти очікують від вищої освіти, якими вони себе бачать через десяток років після її здобуття, для чого їм взагалі вища освіта. Ви зараз почнете казати, що мовляв і так ясно, навіщо вища освіта: без неї не влаштуєшся на роботу, це візитівка освіченої людини, без неї нереальна кар'єра і висока зарплата. Я ж Вам відповім: брехня, брехня, брехня. Вища освіта не гарантує роботи, тим паче її високої оплати і кар'єри, не гарантує мінімального освітнього й морального рівня (особливо в СНГ, їх наявність радше виняток), не даєдостатніх професійних навичок (а на деяких спеціальностях вза

Сьогодні весь день провалявся в ліжку, сидячи в інтернеті. І радий би кудись піти, щось зробити - а нічого. На роботу сьогодні не треба, мінімальну кількість документів до ВНЗ подав. Хоча можна було б подати документи і в решту вузів та факультетів - але наш чотириголовий міністр Освіти, Науки, Молоді та Спорту до цих пір так і не розродився інформацією про розмір держзамовлення цього року у вузах... Пішов би розвіятись десь - так же ж лупить дощ і град, та й хто ж у місті сидить в середині літа... До речі, помилка невірних даних при реєстрації в системі Електронний Вступ виявилась всього-навсього недоробком вище згаданого міністерства. Багатостраждальна Система освіти вчергове облажалась, але не це бісить, до того що влада постійно лажає, я звик. Але чому вони змусили нервуватися й так морально добиті десятки, а то й сотні тисяч абітурієнтів, нічого нам не сказавши? Виявляється, причина не в наших, помилках (хоча нагадаю, серія атестата правильно пишеться латиницею), а в тому, що в

Вийшовши з НАУ , я почимчикував на зупинку, подумки малюючи собі апокаліптично-сюрреалістичні треш-картини, що мали б мати місце в приймальній комісії найпрестижнішого в Україні університету, один з 2-3х, чий диплом справді Диплом, а не підтирачка. Неоптимістична картина в приймальній комісії ВНЗ середньої престижності, з якого я повертався заряджала мене песимізмом та тривожними думками на кшталт "а може ну його нафіг? все одно конкурс не пройду". Та і відпущеного мені часу залишалась година, і я майже був упевнений, що запізнюсь на роботу. Але "хто бореться - той ще має шанс на перемогу". Тому таки сів у маршрутку й поїхав на Поділ. Маршрутка не доїхала ні до НаУКМА, ні до Контрактової площі. З допомогою язикатих бабусь та Google Maps за 5 хв був у приймальній комісії. Одразу біля входу був і столик інформаційної підтримки, де я розпитав що до чого. Там же лежали всілякі листочки, наприклад дані про заяви та державне замовлення за 2009 рік. Читаю: політологія, 3

Сьогодні продовжив подавати документи у ВНЗ. До того ж мав неповний день, бо з обіду необхідно було з'явитися на роботі. Але загалом встиг зробити все що мав. Зрання поїхав у НАУ, виявилось що на заочне навчання прийом документів з 10 серпня. Вирішив подати на стаціонар по одній спеціальності, дві залишу на заочне. Підійшов до столу реєстрації факультету екологічної безпеки - і тут почався дурдом. Тьотька зправа цитькала, хамила й сварилася на абітурієнтів, мужик зліва постійно тупив і відволікав діда, що реєстрував мене. Та карга була й на мене визвірилась, та я ж все-таки не 16-літній мамин(татів) синочок, тож кілька фраз вистачило щоб вона відчула себе ідіоткою і більше до мене не озивалась. Перший прикол виявився в тому, що копія медицинської довідки 086-о мала бути завірена їхніми медсестрами. Я пішов на 2-й поверх, взявши з собою її копію та оригінал. Медсестра кілька хвилин втикала на оригінал, потім ляпнула на довідку НАУвську печатку. На моє шоковане (спаплюжила курва д

Сьогодні нарешті опублікували результати тестів з географії та хімії. Хімію я не здавав, а от географія мене м'яко кажучи порадувала. Якщо я розраховував десь від реалістичних 190 до міфічних, але можливих омріяних 200 балів, а найменше, що я міг собі уявити - це 185, то результат в 197.5 балів зарядив мене гарним настроєм. Чесно кажучи, до географії я не готувався й хвилини - просто не було на чому. Якщо з інших предметів у мене було хоча б що погортати перед тестами, бо досконало готуватись ніколи - робота, то тут і того не було. Мені звичайно тести були на раз плюнути - я ще в школі любив учитись, мріяв стати геологом, в училищі всі семестри був перший по успішності (хто-зна - може якби хто наступав на п'яти, то і з червоним би закінчив), та й системе освіти дала помітного ходу назад, що було помітно з напруженого мислення цьогорічних випускників. Я одразу й порахував. Якщо на якусь гуманітарну дисципліну то берем 181 бал, як середній атестата, 171.5 бала з української мови

Обіцяв написати своє враження від нової соціальної мережі Google Plus. Переказувати що там є і як ним користуватися не бачу сенсу - такого можна знайти 100500 екземплярів і всюди одне і те ж. Напишу, що сподобалось мені особливо та поділюсь своїми сподіваннями на бажаний розвиток соціалки. Чим Гугл плюс вже краща за інші соцмережі, так уже тим, що є вже всі можливі продукти й сервіси в готовому вигляді. Google+ взяла все найкраще та найзручніше з усіх популярних сервісів, та зробивши ще вдалішим, ідеально пристосувала це все до своїх інновацій. Це і кола, які нагадують групи та категорії друзів з інших соцмереж, і відеочати, без установки спеціальних програм на компютер (привіт, скайп), можливість звернутись персонально, проставивши перед іменем + (твіттер) та багато іншого. Також приватність - те що Ви сказали в одному колі друзів не видно друзям з інших кіл. Перелік можна продовжувати ще довго, але словами не опишеш повного спектру вражень від Google+, хто там є - ті зрозуміють, ко

Розпочалась вступна кампанія 2011. Крім префігової погоди та моїх особистих негараздів не пропустила нагоди облажатися й сама Система освіти. Почну з того, що розпіарена система "Електронний вступ" відкрила реєстрацію тільки з початком вступної кампанії, хоча вважаю що було б всім зручніше, якби профілі можна було активувати раніше. Мало того, замість обіцяної реєстрації з 00.00 1 липня перша реєстрація стала можлива тільки з 13-тої години (з коментарів на сайті електронного вступу). Також після реєстрації лист активації профілю приходить чорт-зна-коли (мені й досі не прийшов). Незрозумілі критерії позбавлення права на електронний вступ деяких категорій абітурієнтів (пільговиків то зрозуміло, а чому випускникам 2007 наприклад ні? Чи варіант здачі ними тестів є нереальним?). Та і саме керівництво проекту в сумнівах, кажуть що крім ЕВ треба подавати документи вживу, щоб уберегтися від можливих збоїв (читай - обовязкових глюків), типу якщо раптом Ви залишитесь в прольоті - то

Мав нагоду пару днів потестити дві новинки: Opera Mini 6.1 і Google +. Мої враження і думки в цій і наступній статті. Тут - про першу. Опера 6.0, скажу чесно, добряче попила моєї крові, подарувала не один стрес. Opera Mini 6.1 має декілька переваг над попередньою: україномовний інтерфейс (на попередній був чомусь російський лише із кириличних), можливість пошуку через вікно урл-адреси (не здивувало, в гугл хром так же, і вікно пошуку можна було б ще якоюсь фічою замінити) і трішечки більшу швидкість. Також програма не так сильно висне, як попередня, але буває що прога просто закривається. Ще з негативу те, що хоч в меню пропонується переключатися між українською/англійською розкладками, та українська розкладка насправді відсутня, замість неї - російська, і щоб мати доступ до наших рідних і ї ґ є доводиться переходити в режим повноекранного редагування, де розкладка залежить від Т9 телефону. Але найбільший мінус - на багатьох сторінках не хоче показувати їх повну версію (в попередній