Очевидець

Вчора, 21 вересня відбулась посвята першокурсників в 14 гуртожитку студмістечка КПІ. Це надто неординарна подія, щоб залишати її без уваги, тож поділюся враженнями, і навіть деякими відеофактами)) Почалося все біля самого гуртожитку, де першокурсників посвячували матаналізом та годували перченою кашею і солоним компотом з яблук. Потім всі першокурсники 14 гуртожитку разом вирушили святкувати до клубу "Соррі, бабушка", де відбувалась вечірка в стилі "Стиляги" - всі були одягнені в дусі того самого фільму, грала пречудова музика, яка потім змінилась на драм та дабстеп. Крім того був конкурс на кращий номер між жителями 5 поверхів, це була реальна битва креативів. Але найкращими були номери 3 і 5 (нашого) поверхів. Але перемогли виконавці 3 поверху - хоч наш виступ зібрав у кілька разів більше оплесків і захвату, за них віддала вирішальний голос соцпрацівник, до того ж  вони скопіастили танеці і пісню з фільму, тобто  їх виступ був у дусі вечірки. Наш же виступ

Я в ахуї. Я просто в шоці. Коли я тусувався на Оболоні, то звик що всюди є вайфай - достатньо максимум півкілометра пройтись. Чи в Макдоналдс, чи в Метрополіс, чи ще кудись - всюди були місця де можна було просто прийти, сісти і отримати якісний доступ до інтернету, місцями навіть з можливістю підключити ноут до розетки. Коли я там вже не проводив стільки часу, але мені потрібно було чогось накачати чи навпаки завантажити в Інтернет, я приїзжав туди, найчастіше в Метрополіс, і зі зручністю робив те, що мені треба. Але сьогодні я потрапив у ситуацію, коли терміново потрібен був доступ до інтернету, а в кишені нема грошей навіть на проїзд в метро (добратись до Оболоні з КПІ). Я, звикши, що у ТЦ є вільний вайфай (вільний - це той, яким можна скористатись нічого не купуючи і ні кого не просячи - не плутати з просто безпарольним доступом), вирушив до найближчого ТЦ - "Більшовик". Проблукавши хвилин 20 кількома поферхами в пошуках безпарольного вайфаю, розпитавши персонал я зро

Саме зараз я повинен вчити хімію, яку я не дуже памятаю, тому що завтра лабораторна. Протокол лабораторної я склав, але ще є домашнє. Його я зроблю після написання цієї замітки)) В ритм студентського життя я майже втягнувся, встигаю майже все що потрібно, навіть більше. Зокрема 15 вересня відбувся квест по студмістечку КПІ, де змагались між собою збірні гуртжитків. Я зіграв не останню роль в тому, що наш 14-тий гуртожиток посів І місце. На пам'ять залишилась медалька з номером “1”, пачка презирвативів, 2 ред-були та фото з дипломом і кубком. Ще був абонемент на день каткння на роллердромі та дисконтка в дрім таун — але в мене цих дисконток і так достобіса, а абонемент на одну персону мені теж не особливо необхідний — тож цим добром я поділився)) На даний момент я допив ред-булл, тож залишилась тільки медалька. Хочу зібрати їх побільше з наступних змагань))) Також 14 я мав приймати участь у внутрішньофакультетському чемпіонаті з мініфутболу — але гру пе

Сьогодні неділя. Останнім часом часу не вистачає навіть на твіттер :)), не те що сюди писати. Дуже напружене навчання - і це лише початок. Тож у вихідний вирішив відпочити трохи від навчання й людей. Спочатку поїхав у Києво-Печерську Лавру, відвідав Ближні й Дальні печери (в останніх доречі вперше за 3-4 роки). Вийшовши з Лаври вирішив поцікавитись ціною входу на виставку в Мистецький Арсенал "НезалежнIndependent", баннер якої побачив ще по дорозі в Лавру. Доречі, Мистецький Арсенал обвалюється знадвору, про що попереджає червона стрічка та відповідні таблички. Як виявилось, ціна входу - 30 гривень, а для студентів - 10. Тож я вперше в житті отримав якийсь зиск від вищої освіти))) Переказувати весь зміст виставки - надто багато часу, ще більше ніж якби її відвідати самому, що Вам і раджу. Скажу лише що виставка гарна, мені сподобалось. Бажано відвідати або самому або з коханою людиною - натовп не дозволить вникнути в суть інсталяцій та картин. Є й відеотвори. Залів три

Субота. Сьогодні більшість українських студентів спатимуть допізна. Але не я. У мене завтра пари. Зокрема перша, яка починається о 8:30. Навчання не надто легке. Навіть місцями надто важке. Хоча звикав і не до такого. Тож, якщо не відрахують на першому курсі, то все буде ОК. Останнім часом нема часу проводити стільки в твіттері й і-неті загалом, як раніше. Навчання, нове спілкування, купа проблем... Реально ні на що інше не вистачає часу. В групі помалу здружуємся, дівчат тільки дві. До речі, щодо дівчат... Є певні думки, якщо буде час — втілю їх у життя. В кімнаті гуртожитку хлопці непогані, але якось всі мовчать, між собою майже не спілкуються. Я уявляв сусідські відносини інакше. Хоча пофіг. Я там все одно рідко. Хоча одна біда — вони занадто рано лягають спати (до півночі) й пізно прокидаються (не раніше семи годин ранку). Меі, що звик добиратись додому після півночі й прокидатись годині о шостій, а то й кілька діб не спати, трохи напряжно. Ц і к а в о ? Збер