Очевидець

Ніколи раніше не святкував Хелловіну. Не так щоб із принципу, мовляв не святкую неукраїнські свята - просто не було часу, а то й просто було лінь. Але цього року я вперше прийняв участь у масовому подурінню, що називається Halloween...   Почалося з того що ми (наша група) прийшли на пари раніше й розмалювалися. Персонажа на фото вище малював я. Мене ж малювала Яна (одногрупниця), хоча я потім все ж додав кілька своїх штрихів. Ось наприклад фото з матаналізу: Також з нами фотографувалися й КПІшники з інших груп, здебільшого гарненькі дівчатка: А цього теж я малював) Наш профорг): Викладачі звичайно були трохи здивовані, але з розумінням віднеслися до цього прояву нашого колективного розуму)) Хто з нашої групи читає - той розуміє справжній сенс поняття колективний розум) Та й декан, побачивши нас в коридорі, тільки посміхнувся, сказавши "От порозмальовувались, чортяки")) Після пар ми домовилися йти в "Gallery". Хоча в мене й був заброньований б

Понеділок... Минулий тиждень занудним важко назвати. Стільки всього... Хоча нічого незвичайного не було, але все таки він відрізнявся від попередніх тижнів навчання. Почну з понеділка... Понеділок почався як завжди. Пари, закінчення, позичив грошей щоб віддати за витрачені матеріали хірургу, пішов на перевязку (не в курсі що мені пришивали шматок пальця? Читайте про це в трешовій замітці " Ура! Мені пришили палець !" :) ), таки нікому не впарив свого флаєра, тож вирішив що піду на "День першокурсника ІХФ" в нічний клуб GALLERY. Була проблема з грошима, але я її вирішив після приходу в клуб. Наша група розмістилась за столиком, зібрали разом депозит на замовленя столику й розпочали п’янку. Зауважу, що ми ще перед входом розважилися REVO, тож ті 2 коктейлики що я замовив пішли на ура. Здається то були Осама бен Ладен і ще якийсь, смаком дуже схожий на 3-зірковий Шустов. Потім докупляли лише пиво. Староста агітувала залишитись наніч, мовляв щороку наша група відрив

Вчора, 21 вересня відбулась посвята першокурсників в 14 гуртожитку студмістечка КПІ. Це надто неординарна подія, щоб залишати її без уваги, тож поділюся враженнями, і навіть деякими відеофактами)) Почалося все біля самого гуртожитку, де першокурсників посвячували матаналізом та годували перченою кашею і солоним компотом з яблук. Потім всі першокурсники 14 гуртожитку разом вирушили святкувати до клубу "Соррі, бабушка", де відбувалась вечірка в стилі "Стиляги" - всі були одягнені в дусі того самого фільму, грала пречудова музика, яка потім змінилась на драм та дабстеп. Крім того був конкурс на кращий номер між жителями 5 поверхів, це була реальна битва креативів. Але найкращими були номери 3 і 5 (нашого) поверхів. Але перемогли виконавці 3 поверху - хоч наш виступ зібрав у кілька разів більше оплесків і захвату, за них віддала вирішальний голос соцпрацівник, до того ж  вони скопіастили танеці і пісню з фільму, тобто  їх виступ був у дусі вечірки. Наш же виступ

Саме зараз я повинен вчити хімію, яку я не дуже памятаю, тому що завтра лабораторна. Протокол лабораторної я склав, але ще є домашнє. Його я зроблю після написання цієї замітки)) В ритм студентського життя я майже втягнувся, встигаю майже все що потрібно, навіть більше. Зокрема 15 вересня відбувся квест по студмістечку КПІ, де змагались між собою збірні гуртжитків. Я зіграв не останню роль в тому, що наш 14-тий гуртожиток посів І місце. На пам'ять залишилась медалька з номером “1”, пачка презирвативів, 2 ред-були та фото з дипломом і кубком. Ще був абонемент на день каткння на роллердромі та дисконтка в дрім таун — але в мене цих дисконток і так достобіса, а абонемент на одну персону мені теж не особливо необхідний — тож цим добром я поділився)) На даний момент я допив ред-булл, тож залишилась тільки медалька. Хочу зібрати їх побільше з наступних змагань))) Також 14 я мав приймати участь у внутрішньофакультетському чемпіонаті з мініфутболу — але гру пе

Сьогодні неділя. Останнім часом часу не вистачає навіть на твіттер :)), не те що сюди писати. Дуже напружене навчання - і це лише початок. Тож у вихідний вирішив відпочити трохи від навчання й людей. Спочатку поїхав у Києво-Печерську Лавру, відвідав Ближні й Дальні печери (в останніх доречі вперше за 3-4 роки). Вийшовши з Лаври вирішив поцікавитись ціною входу на виставку в Мистецький Арсенал "НезалежнIndependent", баннер якої побачив ще по дорозі в Лавру. Доречі, Мистецький Арсенал обвалюється знадвору, про що попереджає червона стрічка та відповідні таблички. Як виявилось, ціна входу - 30 гривень, а для студентів - 10. Тож я вперше в житті отримав якийсь зиск від вищої освіти))) Переказувати весь зміст виставки - надто багато часу, ще більше ніж якби її відвідати самому, що Вам і раджу. Скажу лише що виставка гарна, мені сподобалось. Бажано відвідати або самому або з коханою людиною - натовп не дозволить вникнути в суть інсталяцій та картин. Є й відеотвори. Залів три

Взагалі-то дивлюсь усі фільми які йдуть в кіноткатрах, але оце ось тепер збрався написати огляд-враження. До речі, один з небагатьох фільмів, що я переглянув не в перший тиждень показу... Тож щойно переглянув "Ковбої проти прибульців", а так як я без бухла фільми в кінотеатрах не дивлюсь, а дивлюсь я фільми тільки в "Лінії кіно" (кінотеатрі), то приблизну степінь забуханості, особливо після сходин КБМ + банка РЕВО в кінотеатрі уявити Вам неважко - то скажу, що фільм нормальний. Звісно, у моєму житті круговерть екшенів така, що голівудські триллери здаються водичкою з-під крану, але переглянутий мною фільм можуть переглянути без шкоди для психічного здоров`я всі любителі Термінатора та інщих фантастик. З трейлера в принципі все зрозуміло, хіба що сюжет нагадує марево Даші Донцової (навіть Шерлоку таке в кошмарі не приснилось би), та все ж сюжет радує приблизним врахуванням законів фізики, зате повнім наплювательством на біологію та логіку представників нашої р

Сьогодні мав можливість відпочити в КБМ  (Клуб Брутальних Мужиків). Чому я тусив на тусі КБМ, а не якомусь фесті чи просто з друзями? Бо нах кінець літа, друзі дружно по своїх областях копають картошку, фести мені якісь однохуйственні, єдине що жалію - не взяв участь у сплаві по Дністру, організованого свободівцями (о да, я какашка, Ви правильно подумали)). Тому я вирішив поматюкатись у компанії таких же похреністів, як сам, тим паче вони в Києві. Спочатку було так, що можна було настрій учасників охарактеризувати двома словами - пічальниє гамнягі. Але після того, як ми пройшлися пішки (!) з Хрещатика до Контрактової площі, а потім на гору Хоревицю (мої ноги досі матюкають ті жахливі безкінечні сходи), де ми знайшли якесь капище, де принесли в жертву Вагіні та Сосущому Роту дві пляшки з-під пива за допомогою надувної сексі-бебі, настрій таки покращився. Разом з гумовою курвою нас було 25, хлопців 18-20. Ми зіграли в суміщ регбі, бейсболу, волейболу та "Дожени, якщо змо

Хто читає мене в інших соцмережах, той знає, що я захоплююсь таким видом відпочинку, як фотографування в стилі FaceDown (обличчям вниз) Хочу ознайомити Вас із кількома своїни фото (так, це будуть перші фото в цьому блозі), щоб Ви краще зрозуміли, про що йдеться у відеорепортажі MTV Україна про FaceDown, який буде далі. Біля Віннцького земляцтва на День Києва (я народився на Вінничині) На памятнику Кий, Щек, Хорив і їх сестра Либідь на Майдані На Майдані у фонтані  В київських закоулках, де вночі краще не ходити) В одну сторону падати 1 метр, в іншу - 6-10 метрів на каміння та скло) А недавно разом з іншими фейсдаунерами (Ростислав Махно та Ігор Стефурак) прийняв участь у зйомках сюжету на MTV Україна в програмі День MTV . Дуже прикольно розчехлив аудиторію @druh_opryshok (нік Ігоря в твіттері), що до себе - скажу що не дуже собою задоволений, щоб не сказати гірше. Чи це так випадково змонтовано, чи я й справді весь час посміхаюсь - не знаю. До того ж мої слова про те, чим п

Якщо у Вас чи будь-якої людини запитати, яка погода влітку найбільше подобається, що Ви відповісте? Впевнений, майже всі назвуть улюбленими сонячні, безхмарні дні. Але знайдуться й такі, кому більше до душі дивитись, як за вікном лиє дощ та спостерігати за салютними залпами блискавок та грому. Або люблять бродити теплою літньою зливою з парасолею чи й без неї. Я теж люблю. Якщо восени та ранньою весною за зливою краще спостерігати з укриття, наминаючи печиво з чаєм, то влітку, начіпивши лляні в'єтнамки, шорти-бриджі і кенгурушку з капюшоном та взявши парасолю краще всього прогулюватись зазвичай людними місцями, які в зливу перетворюються на заповідники тиші: лише шум дощу, ваші кроки та зрідка гул машин. Зрідка пробігають у своїх справах ті що з парасолями і ті, що без них, бо надіялись до останнього на спеку. Спеку я не люблю, хіба що як на пляжі. Вважаю, що краще змокнути, ніж підсмажитись. Але дощ це не тільки мокрі ноги та лавочки в парках. Дощ - це ще один привід, щоб розі

Сьогодні весь день провалявся в ліжку, сидячи в інтернеті. І радий би кудись піти, щось зробити - а нічого. На роботу сьогодні не треба, мінімальну кількість документів до ВНЗ подав. Хоча можна було б подати документи і в решту вузів та факультетів - але наш чотириголовий міністр Освіти, Науки, Молоді та Спорту до цих пір так і не розродився інформацією про розмір держзамовлення цього року у вузах... Пішов би розвіятись десь - так же ж лупить дощ і град, та й хто ж у місті сидить в середині літа... До речі, помилка невірних даних при реєстрації в системі Електронний Вступ виявилась всього-навсього недоробком вище згаданого міністерства. Багатостраждальна Система освіти вчергове облажалась, але не це бісить, до того що влада постійно лажає, я звик. Але чому вони змусили нервуватися й так морально добиті десятки, а то й сотні тисяч абітурієнтів, нічого нам не сказавши? Виявляється, причина не в наших, помилках (хоча нагадаю, серія атестата правильно пишеться латиницею), а в тому, що в