Очевидець

В середу 6 лютого під час засідання Комітету ВР з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Голова ГПУ Юрій Луценко, повідомляючи про знайдений взаємозв'язок між наказами керівників силових структур і смертями на Майдані, заявив: "Підкреслюю, мова йде про всі сторони конфлікту, тому що серед Небесної сотні є й 18 загиблих міліціонерів. І ті, і ті - жертви." Цією заявою генпрокурор одноосібно вніс в список героїв Небесної сотні, які загинули від міліцейських куль і катувань, і тих хто цих героїв розстрілював та катував поки смерть не змусила їх зупинитися.

Прийшла осінь, почалося навчання, я змінив вид діяльності, почав грати в баскетбол та займатися волонтерством в благодійній організації. Але якщо розказувати все що відбувається то мого блогу може й не вистачити) То ж напишу згодом речі, які особливо мене вразили чи якось вплинули. Думаю буде багато заміток типу роздумів про психологію, особливо та теми людської істоти, грошей, соціуму та внутрішнього світу. Загалом я й так непогано знав та розумів людей, але за ці два тижні, особливо останній моя класифікація людей у соціумі ще більше диференціювалась. Зокрема я зрозумів чого всіх рокерів (в сенсі фанатів року а не самих музикантів) називають на Луркі говнарями - поспостерігавши їх кілька днів збоку я зміг розглянути їх гнилу душку. Звичайно, сумно коли хорошу музику слухають покидьки. Але ж і депутати слухають здебільшого класику - й від цього вона гіршою не стає. Хоча впевнений, що серед рокерів є й винятки, як і серед депутатів. Хотів би зустріти. Хоча може справа не в музиці

Майже півтори місяці тому подружжя привладних моральних уродів вчинило замах на вбивство девятирічної дитини на очах у матері й батька інваліда-чорнобильця. Вбивали дитину серед білого дня, а батькам ще й погрожували, що "приїдуть мєнти і їх ще й посадять за напад/наклеп на поважних членів суспільства, державних посадовців". Особисто вперше почув про це з замітки  «Лозінських» з Коростеня треба негайно покарати!   і як будь-яка людина не зміг залишитися байдужим. Якщо раніше посадовці, їхні виплодки й шльондри чавили людей на переходах чи били в громадських місцях, то тепер пасивне суспільство дочекалося, що тепер можновладці вбивають їх дітей у них на очах, не даючи ніякої змоги для захисту. Щоб більше дізнатися про божевілля спянілих від влади нащадків Ірода - перегляньте відео. Але приготуйте хустинку, щоб втирати сльози - крім хіба випадку що вас життя кидало не менше, ніж йобнута сука Рудзика кидала бідолашну дитину з висоти зросту дорослої людини голівкою об асфальт

Можливо після цієї замітки на мене подадуть в суд за наклеп - але мені якось похуй - тому що якщо на мене подасть в суд "газета" Сегодня - в мене одразу зявиться зо два десятки найкращих адвокатів від опозиції на безоплатній основі. Колись, ще в першій половині 2008 року, я часто купував цю газету. Мені, як приїзжому з півдня України (на той момент ще російськомовному) публікації здавались в міру адекватними (все таки газета, а газетам вірять тільки ідіоти). Хоча недавно випадково натрапив на екземпляр тиражу тих часів - зауважу він дуже відрізняється якістю та адекватністю від поточних випусків. Також зауважу, що 2007-2008 роки були найкращими у моєму житті - тож яким би романтиком (а не політиком) не був Ющ тоді, його президентство я згадуватиму з тією ж ностальгією, з якою колишні партфункціонери й КГБісти згадують СРСР. Але після кризи риторика та "редакційна політика" Сегодня змінилася. Вона стала критикувати не просто Юща, а все, що могло зватися українським

Близько шостої години вечора мені прийшло повідомлення про прийняття закону про російську мову з закликом до мобілізації. Робочий день саме закінчувався, тож я планував поїхати в центр, щоб уточнити місце й розібратися, в чому полягає мобілізація. Ще до того, як я приїхав, прийшла друга половина смс з уточненням що збір відбувається біля Українського Дому. Тож вирушив саме туди, дорогою заскочивши в інтернет-кафе, щоб розібратися що ж все таки відбувається. На саму акцію я прибув, як кажуть саме вчасно - я встиг зустріти всіх своїх знайомих, поздороватись, поспілкуватись з усіма, - і тут беркут почав штурм. Ми їх відтіснили, хоч вони й застосовували проти нас газ (чесно, після цього головною моєю думкою було купити такий же балончик або витягнути його в мусора й застосувати проти них). Я пишаюся, що взяв участь у відбитті першої атаки злодіїв у погонах (так, саме злодіїв, на моїх очах сбушник хотів вкрасти телефон, що випав у когось з мітингувальників, й лише після принизливих мораль

Черкну коротеньку замітку про те, що нервує мабуть усіх, хто користується громадським транспортом. А саме - про чоловіків-проституток.. Мене завжди цікавило - навіщо розкарячуватися? Якщо жінка сидить з роздвинутими ногами - то вона або сильно п'яна, або дуже сильно тебе хоче, або й те й інше разом. Але чому розкарячуватися мужикам, тим паче в громадському транспорті? Можна сказати, мовляв у них надто великі яйця, щоб тримати ноги нормально. Але судячи з власного досвіду, ні розмір члена, ні яєць на ширину роздвинутості ніг не впливає. Спитаєте - ну роздвигає мужик ноги - тобу то яке діло, навіть якщо він Іван Дулін? Велике діло. Тому що якщо він сидить на окремому стільці - то нехай хоч на шпагат сідає. Але якщо він займає півтора-два місця (особливо якщо ще й товстий), а на прохання подвинутися складає ноги максимум на десять сантиметрів - то інакше як підарасом я таку людину назвати не можу. Мабуть так і є. Всі такі мужики в позі проститутки просто чекають свого "Чорно

Черкну тут свої роздуми на тему "епідемія "пацанізму головного мозку"", що бум поширений наприкінці минулого тисячоліття й тепер знову починає набирати поширення. Зауважу, що я публікую свою субєктивну зааганжовану точку зору, і якщо замітка викликає у вас батхерт - сходіть в туалет, але не забудьте папір. Отже, головна думка - людина, що називає себе "пацаном" - психічно хвора за замовчанням. І не тому що "пацан на івриті (узбецькому, корейському, циганському - свій варіант) означає кастрат. Не  тому. Хоча, якщо такий факт й справді має місце - це для "пациків" не плюс. Просто позиціонування себе як "пацана", особливо як "нормального пацана" нівелює всі індивідаулістичні якості, роблячи людину лише однією бидлоособистістю із стада. Не дарма на зонах "бик" і "пацан" - майже одне і те ж. Крім того, якщо врахувати, що всі мусора вважають себе "нормальними пацаними" - це поняття взагалі набуває

Останнім часом все частіше зламують аккаунти Вконтакті й інших соцмережах. Мене ця лиха година минала стороною до пори до часу. Але сьогодні я знову став споглядачем зламаного аккаунту і ледве не втратив свій. Але зараз все по порядку. Сьогодні отримав повідомлення Вконтакті: Спочатку я про віруси не подумав, тому що ця людина живе в одному зі мною гуртожитку. Перейшовши за посиланям, я побачив наступне: Сказати що я прифігів - начого не сказати. Це ж яке відео зі мною таке обговорення зібрало, ще й на +100500?!!! Наче останнім часом не бухав і не тормозив. Перше бажання - глянути що там. Але тут я й згадав про кражі аккаунтів Вконтакті. Тим паче в списку тих хто коментував були й ті, хто вконтакт не заходив більше року, російські коментарі українських націоналістів (Руслана Андрійка багато хто знає й за межами Свободи) та дивні формулювання коментарів інших людей теж наштовхували на думку, що це підстава. Розгледівши, що всього коментарів 27, я спробував переглянути решту.

Я в ахуї. Я просто в шоці. Коли я тусувався на Оболоні, то звик що всюди є вайфай - достатньо максимум півкілометра пройтись. Чи в Макдоналдс, чи в Метрополіс, чи ще кудись - всюди були місця де можна було просто прийти, сісти і отримати якісний доступ до інтернету, місцями навіть з можливістю підключити ноут до розетки. Коли я там вже не проводив стільки часу, але мені потрібно було чогось накачати чи навпаки завантажити в Інтернет, я приїзжав туди, найчастіше в Метрополіс, і зі зручністю робив те, що мені треба. Але сьогодні я потрапив у ситуацію, коли терміново потрібен був доступ до інтернету, а в кишені нема грошей навіть на проїзд в метро (добратись до Оболоні з КПІ). Я, звикши, що у ТЦ є вільний вайфай (вільний - це той, яким можна скористатись нічого не купуючи і ні кого не просячи - не плутати з просто безпарольним доступом), вирушив до найближчого ТЦ - "Більшовик". Проблукавши хвилин 20 кількома поферхами в пошуках безпарольного вайфаю, розпитавши персонал я зро

Мажори... Якщо це слово і викликає в когось позитивні емоції, то хіба в душевнохворих та "пасанчікав" і "тьолачек", які чимдуж прагнуть створити собі імідж "ріальних" та люблять напоказ смітити грішми. Ненапоказ не люблять, бо грошей мало, доводиться заробляти - чи кримінально, чи насосати. Але мова зараз не про цих нещасних. Мова про депутатських чи прокурорських синків і дочок, суддівських шльондр (хоча наші судді і менти будь-якій шльондрі майстер-класи можуть влаштувати), просто необважених інтелектом дітей багатих та впливових людей (а нащо думати? Татко кого і що завгодно купить). Є звичайно серед них і розумні, але ця частка не вища (а то й нижча - у батьків які мали клепку нажити багатство, рідко народжуються діти з аналогічними здібностями) за середньостатистичну. Багато Ви знаєте розумних гопніків? А дайте їм круті тачки, купу бабла і безкарність - отримаєте мажора. До того ж життя їх не вчить справедливості, співчуття, їм незнайоме поняття со