Перейти до основного вмісту

Трохи змін... Трохи фанатизму...

Прийшла осінь, почалося навчання, я змінив вид діяльності, почав грати в баскетбол та займатися волонтерством в благодійній організації.
Але якщо розказувати все що відбувається то мого блогу може й не вистачити)
То ж напишу згодом речі, які особливо мене вразили чи якось вплинули.
Думаю буде багато заміток типу роздумів про психологію, особливо та теми людської істоти, грошей, соціуму та внутрішнього світу. Загалом я й так непогано знав та розумів людей, але за ці два тижні, особливо останній моя класифікація людей у соціумі ще більше диференціювалась.
Зокрема я зрозумів чого всіх рокерів (в сенсі фанатів року а не самих музикантів) називають на Луркі говнарями - поспостерігавши їх кілька днів збоку я зміг розглянути їх гнилу душку. Звичайно, сумно коли хорошу музику слухають покидьки. Але ж і депутати слухають здебільшого класику - й від цього вона гіршою не стає. Хоча впевнений, що серед рокерів є й винятки, як і серед депутатів. Хотів би зустріти.
Хоча може справа не в музиці - просто всі фанатики чого небудь стають жорстокими цинічними, не поважаючими й не люблячими навіть себе наволочоподібними індивідиумами...
Яскравий приклад - релігійні фанатики. Починаючи з католика Лоййоли, продовжуючи Осамою й закінчуючи предобрими на перший погляд православними бабусями. Ці бабусі краще дадуть грошей батюшці на новий мерседес, ніж допоможуть комусь. А на пропозицію зробити якусь благодійність обурено почнуть кричати що це ще їм повинні допомагати, бо вони старі, все життя хуї пінали, нічого не заробили і лиш чекають виборів, коли їм дадуть добавку до пенсії і продуктових наборів.
А може це я поганий, а всі депутати, фанатики, пенсіонери - прєкраснійшей душі человєкі.


Ц
ікаво?
Збережи в соцмережі та поділись з друзями)

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Посвята першокурсників в 14 гуртожитку студмістечка КПІ

Вчора, 21 вересня відбулась посвята першокурсників в 14 гуртожитку студмістечка КПІ. Це надто неординарна подія, щоб залишати її без уваги, тож поділюся враженнями, і навіть деякими відеофактами)) Почалося все біля самого гуртожитку, де першокурсників посвячували матаналізом та годували перченою кашею і солоним компотом з яблук. Потім всі першокурсники 14 гуртожитку разом вирушили святкувати до клубу "Соррі, бабушка", де відбувалась вечірка в стилі "Стиляги" - всі були одягнені в дусі того самого фільму, грала пречудова музика, яка потім змінилась на драм та дабстеп. Крім того був конкурс на кращий номер між жителями 5 поверхів, це була реальна битва креативів. Але найкращими були номери 3 і 5 (нашого) поверхів. Але перемогли виконавці 3 поверху - хоч наш виступ зібрав у кілька разів більше оплесків і захвату, за них віддала вирішальний голос соцпрацівник, до того ж  вони скопіастили танеці і пісню з фільму, тобто  їх виступ був у дусі вечірки. Наш же виступ

Що таке #ЄвроМайдан ? ЄвроМайдан - це коли...

ЄвроМайдан - це коли люди відстоюють не політика, а саме свої інтереси, майбутнє, ідею. ЄвроМайдан - це коли десятки тисяч людей знявши шапки й поклавши руку на серце, співають державний гімн на головній площі країни о четвертій ранку при -10 морозу з ліхтариками в руках. ЄвроМайдан - це коли ти впевнений у тому, хто поряд з тобою. ЄвроМайдан - це коли ти можеш запросто поспілкуватися з тим, з ким й не уявляв своєї розмови - від закарпатських будівельників й луганських шахтарів до журналістів національних телеканалів й депутатів Верховної Ради.

Крим наш. Мусимо повторити?

Сімнадцятого березня соцмережі сколихнули фото нових декорацій на Майдані. Там чорним по жовто-блакитному було написано багато лозунгів, серед них - Крим наш, Судак наш, Сімферополь наш, мусимо повторити та сотні інших, вже остогидлих і забутих шаблонів російської пропаганди. Спочатку більшість користувачів не повірила, мовляв ну не можуть же вони встановлювати там таку відверту шовіністичну російську вторсировину.