Очевидець

  Якщо ви читаєте цю статтю, очевидно що у вас є питання щодо доцільності чи порядку легального придбання зброї. Я не експерт, просто ділюсь своїм досвідом та знаннями, які довелось збирати по крупинках на форумах та ютубі. Для зручності я розділив її на дві частини, де в першій спробував пояснити чому потрібна зброя, і які є виключення, а в другій дав списки необхідних документів та алгоритм її придбання й оформлення. Частина 1. Чому зброю повинні мати майже всі. Для початку, я кі є поважні причини не мати зброю? Це: 1) Недостатній вік; 2) Наявність непогашених судимостей та поточних санкцій проти вас з боку МВС; 3) Медичні протипоказання; 4) Відсутність документального підтвердження місця проживання, де зберігатиметься зброя, таких як прописка, право власності на житло чи договір оренди де вказані ваші персональні дані. В гуртожитках може бути заборонено тримати зброю згідно правил оренди; 5) Наявність дітей з категорії "важкі підлітки", яких ви не зможете захистити в

Ще трохи, і мине півроку повноважень нового президента і 3 місяці нової Ради. Я навмисне утримувався від публікацій на цей період, щоб уникнути передчасних висновків про діяльність нової влади, висловлюючи лише поточні враження від тих чи інших подій на особистих сторінках в соцмережах. Зеленський — вірний послідовник Порошенка. Тепер про це вже можна говорити. Звісно, знайдуться люди, які повторюватимуть методички порохоботів про те, що зміни не робляться за місяці та роки, для цього треба десятиліття або й століття. Знайдуться прихильники Порошенка, яких обурить таке порівняння, також і знайдуться противники української державності, які погодяться, аргументуючи це тим, що Україна досі не ввійшла в склад РФ. Але я пишу для адекватних людей. Пам’ятаєте порохоботів, які кидалися на кожного, хто погано скаже про Порошенка і БПП, роблячи кумира з останніх? А тепер зеботи моляться на Зеленського та СН, накидаючись на кожного, хто не з ними. Пам’ятаєте, як Порошенко відводив вій

9 травня в Україні відбудеться акція, яку опікають проросійські діячі, під назвою "Ніхто не забутий, ніщо не забуте!" Вважаю не варто всоте пояснювати, як трагедію мільйонів українців у Другій Світовій війні використовує путінська пропаганда у теперішній російсько-українській війні. Люди хочуть вшанувати своїх родичів, а російська пропаганда називає їх прихильниками Росії, адже на портретах ветерани тієї ж армії, що й на акціях "Безсмертного полку" в РФ. Але зараз нова країна, є нові герої! Вшанування в цей день лише радянського пантеону розколює українське суспільство, бо насправді героїв в Україні набагато більше. Люди мають право вшановувати своїх рідних, які воювали, захищаючи Радянський Союз, але не варто залишати наших співгромадян наодинці з російською пропагандою, ми зі своїми героями можемо стати поруч з ними, і показати, що розколу українців нема. Перетворимо цей роз'єднуючий елемент гібридної війни Росії проти України на такий, що об'єднає

Акція пам'яті "Бессмертный полк", організована  в 2012 році в Томську, задумувалася як наступний етап вшанування ветеранів Другої світової війни. Але, як і георгіївська стрічка, згодом вона була швидко обернена російською пропагандою на інформаційну зброю, та маркер належності до "русского міра".

Кожного разу, як тільки в новини потрапляє якась резонансна справа і збурює соцмережі, незабаром з'являється новина про те, що Генпрокурор Юрій Луценко бере її під свій контроль. Соцмережі заспокоюються до наступної резонансної справи або не заспокоюються, якщо є люди, які нагадують що справу не завершено, справедливості не досягнуто. Я взяв 12 справ різних тематик і степеню резонансності, які брав під особистий контроль Луценко, і вирішив перевірити чи дає особистий контроль Генпрокурора очікуваний соцмережами результат. І почав з обіянки, яку давав ще Міністр внутрішніх справ Юрій Луценко.

Цього року більшість українців мають шанс скорегувати події наступних п'яти років. Але людська пам'ять недовга, і мало хто без нагадування згадає як воно було місяць тому, або може й згадати те чого не було, якщо про це авторитетно розкажуть на телебаченні. Забувають і ті кого обрали. В цей проміжок лише актив громадянського суспільства нагадує політикам про їх забуті обіцянки та передвиборчі програми. Діалог із суспільством це торг, де обидві сторони роблять поступки у своїх бажаннях, але це необхідний атрибут здорової держави. Коли діалог припиняється - державу очікують катастрофи. Як і більше п'яти років тому. Але загроза втрати зв'язку між суспільством та владою знову проявляє симптоми хвороби державності. Увечері 18 лютого в Києві відбулася акція проти поліцейського свавілля "Бандера вставай". Активістів об'єднали вимоги, які були актуальні і п'ять років тому, якщо скорочено, то це люстрація, переатестація та ідентифікація правоохоронців та рефор

Наближення п'ятої річниці Революції Гідності нажаль проходить не в таких оптимістичних обставинах, як тоді мріяли мітингувальники. Крім поточної ситуації, до якої ми вже звикли за роки, додаються напади на активістів, які прагнуть продовжувати рух суспільства до ідеалів Майдану.

В середу 6 лютого під час засідання Комітету ВР з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Голова ГПУ Юрій Луценко, повідомляючи про знайдений взаємозв'язок між наказами керівників силових структур і смертями на Майдані, заявив: "Підкреслюю, мова йде про всі сторони конфлікту, тому що серед Небесної сотні є й 18 загиблих міліціонерів. І ті, і ті - жертви." Цією заявою генпрокурор одноосібно вніс в список героїв Небесної сотні, які загинули від міліцейських куль і катувань, і тих хто цих героїв розстрілював та катував поки смерть не змусила їх зупинитися.

Останні півроку було важко не помітити наближення виборів. Засилля реклами новобудов змінилося засиллям політичної реклами. 2019-й рік визначний тим, що цього року українці зможуть або повністю змінити владу, або залишити тих же людей просто на інших посадах як в 2014, адже і президентські, і парламентські вибори відбудуться саме цього року. Раптом хто не в курсі, ось коротка інформація про президентські вибори 2019 року.

В перші дні літа в Києві відбулося дуже багато заходів, серед них  —  і відкриття Парку корупції в Ботанічному саду ім. М. Гришка, що неподалік від станції метро "Дружби Народів". Виставка триватиме з 1 по 17 червня, працює щодня, крім понеділка. Мені пощастило відвідати його в неділю, і я не міг не поділитися своїми враженнями, як тільки випала така можливість. Насамперед хочеться зауважити, що сам Парк корупції не бере плати за вхід, але плату можуть брати на вході до Ботсаду. Повний квиток там коштує 50 грн, але якщо ви належите до пільгових категорій, наприклад УБД, то вхід безкоштовний. Повний перелік пільг можна глянути на сайті Ботанічного саду.

Ні для кого не секрет, що великий вплив на українську владу, яка нам залишилась у спадок від Януковича  —  це вплив міжнародних спонсорів, які фінансують і дають кредити нашій державі. В українського народу та міжнародних спонсорів є спільні інтереси, а саме щоб гроші, які нам виділяються, не були розкрадені, а застосовувалися саме на ті цілі, на які виділялися. Як і те, що інвестори прагнуть бачити кожного пересічного українця платоспроможним споживачем, а не лише олігархів та їх посіпак серед суддів та поліції.

Останнім часом соцмережі хвилюються через звістку про тріщину, що з'явилася на станції метро Героїв Дніпра і люди пов'язують її появу з насиченою забудовою навколо підземки. Підігріває настрої і те, що у місцевих жителів великі сумніви в законності більшої частини цих будівництв. Тож я вирішив поїхати і глянути, що там за тріщина така, тим паче це мені цікаво з професійної точки зору. І я пересвідчився, що проблема дійсно має місце. На фото - зафіксована ширина найсвіжішого розколу, недавно (близько тижня, може й менше) замазана цементом. Тут видно, що ширина розсування поверхні підлоги близько 12 мм. І це доволі тривожний знак, хоча його катастрофічність залежить від причин і комплексної взаємодії грунтів. А поки невідомо, чи буде тріщина рости, чи це все.

Коли я вчергове натрапив на фото патріотично оформленого місця(а саме лавка) з купою сміття і саркастичним коментарем щодо українського патріотизму, я психанув і вказав що автор таке ж бидло, як і ті, хто розкидає сміття, маючи смітник поряд, якщо він не прибрав сміття, а лише сфотографував. Ось цей конкретний випадок. Мені запропонували піти й самому прибрати. Я уточнив місце, пішов і прибрав ту лавку. Заодно і зняв відео, як варто чинити, коли ти бачиш сміття на патріотичній лавочці, непатріотичній лавочці, в парку чи ти бачиш щось інше, що муляє тобі око. Ось воно. Саме так треба чинити. Ти можеш викласти фото срачу, щоб присоромити бидло, що розкидає сміття, але і прибери його. Можеш просто прибрати, без фото і піару. Але фотографувати, викладати мовляв, дивіться які рагулі, але при цьому не прибирати може лише мегарагуль, тупориле бидло. І це стосується не лише сміття. Це стосується і коррупції, бездіяльності чиновників, тощо. Відвикайте від совку, звикайте до свободи. А св

Половину тексту тут представляє така собі передмова з передісторією. Якщо цікаві тільки висновки сьогодення - то листайте до абзацу, що починається зі слів " Глянемо на сьогоднішні, постмайданівські реалії війни. " Основний спадок, який нам залишив СРСР - не промислові потужності - адже такі ж потужності, а часто і кращі мають держави без соціалістичного минулого. Ні, основний спадок СРСР - це тотальна безпринципна коррупція, де крадуть не залишки, як в решті країн, а створюють спеціальні проекти для розкрадання бюджетних коштів. Я знаю про що говорю. Мій дід був у райкомі партії, дещо розказував бабусі, яка потім розказала нам - і хто зна, якби він в роки Перебудови пішов би не по шльондрах, а по кар'єрних сходинках, то може мене б знали як депутата ВР, а не якогось маловідомого активіста? Памятаю, одна доволі відома і авторитетна людина з Германії заявила мені, що коррупція є всюди -  і в тій же Германії, і в Штатах. На що я спробував висловити свою, тоді ще не оформл

Останнім часом все більше зростало невдоволення тими, хто окупував палатки на Майдані Незалежності після того, як майже усі колишні майданівці відправились воювати за Незалежність, працювати на благо Батьківщини чи зайнялись волонтерством, допомагаючи тим хто воює чи тікає від війни. Доволі часто виникали інциденти з п'яною стріляниною, пограбуваннями та нападами на журналістів на території, що раніше була форпостом братерства, довіри і безпеки для кожного громадянина. Але подальше перебування наметового містечка в Києві стало не тільки незручним для влади, ці конструкції почали нести загрозу державному суверенітету. Чому це сталось і чи можна було уникнути цього? Спробуєм подумати.

 Щоб зацікавити випадкового читача, я спочатку додам відео одного з яскравих моментів того дня, хоча й не самого яскравого: А тепер, коли Ви звернули увагу і зрозуміли про що приблизно замітка, прошу глянути решту, з фото і відео.

Сьогодні, після виборів я не лишився дома, я поїхав на Майдан Незалежності, щоб дізнатись як оцінюють свіжопроголошену перемогу Порошенка там, де будувались підвалини #вибори2014. Мені пощастило, і я ше на ескалаторі зустрів самооборонівця, хоча вважав що їх уже розформували і відправили кого на фронт, кого на навчання. Так, на ходу, і відбулась моя з ним розмова, що трохи схожа на інтерв'ю. - Вітаю. А могли б Ви відповісти на декілька питань, мені цікава Ваша думка, як одного з самооборони Майдану? І сьогодні до того ж відбулись вибори президента. - Да, канєшно. Я можу з Вами поговорити. - Я чув самооборону Майдану розформували і відправили на фронт. Чому ви зараз тут і в формі?

Ввечері 17 травня в Києві відбувалися масові заходи з приводу вшанування пам'яті депортованих 70 років тому корінних жителів Криму.

Коли кілька днів тому я вперше побачив ту телеграму про планування демонтажу барикад групою ініціативних киян, чесно, я думав що туди приведуть тисячу-півтори просТітушок, які під виглядом киян ломитимуться в наметове містечко мародерствувати,  євромайданівці їх будуть стримувати - і все це виглядатиме як сутичка між киянами й мітингувальниками-«западенцями». Ігнорування комунальними службами своїх обов’язків і блокування даїшниками транспорту, що міг би вивезти сміття з Майдану, теж впливало на обличчя протесту – нехай і акуратно упаковані, але все ж гори мішків сміття спричиняли гнітюче враження – і це могло стати ще одним додатковим мінусом, який би розкручувався провладними ЗМІ.

На фоні прагнення українців до кращого життя активізуються не лише псевдоєвроінтегратори, а й російська пропаганда: наче кваліфіковані експерти буцімто всерйоз говорять про бідність та занепад побуту населення в країнах ЄС і про благополуччя та процвітання росіян та інших народів в складі МС. Спробуєм відкинути пропагандистську політичну риторику й на прикладі реальних справ подивимось, який же бізнес - російський чи європейський - сприяє збереженню та розвитку української промисловості, а значить і забезпеченню робочих місць й достатку населення. Почнемо з найсхіднішої області України, де вплив "російського покращення" мав  би бути найпомітнішим, наприклад місто Лисичанськ.