Очевидець

Як я вже раніше писав у своєму твіттері, я перед моїм оком розірвалась граната, повіку яку я заплющив пошматувало. Але повіку зшили, око вдалось зберегти і навіть є висока ймовірність відновлення зору після операції, на яку мене та інших хлопців з травмами очей(у декого на жаль очей вже й нема) збираються відправити за кордон. З радістю б залишився в Україні, але в нас не мають можливостей навіть точно поставити діагноз. Майдану я не бачив з половини першої години ночі 19.02, коли ми відбивали атаку озброєних ВВшників під Профспілками, але надіюсь що якщо сьогодні чи завтра нас не відправлять то зїжджу вшанувати память загиблих. Трохи пізніше напишу повну розповідь про події того дня.

Коли кілька днів тому я вперше побачив ту телеграму про планування демонтажу барикад групою ініціативних киян, чесно, я думав що туди приведуть тисячу-півтори просТітушок, які під виглядом киян ломитимуться в наметове містечко мародерствувати,  євромайданівці їх будуть стримувати - і все це виглядатиме як сутичка між киянами й мітингувальниками-«западенцями». Ігнорування комунальними службами своїх обов’язків і блокування даїшниками транспорту, що міг би вивезти сміття з Майдану, теж впливало на обличчя протесту – нехай і акуратно упаковані, але все ж гори мішків сміття спричиняли гнітюче враження – і це могло стати ще одним додатковим мінусом, який би розкручувався провладними ЗМІ.

На фоні прагнення українців до кращого життя активізуються не лише псевдоєвроінтегратори, а й російська пропаганда: наче кваліфіковані експерти буцімто всерйоз говорять про бідність та занепад побуту населення в країнах ЄС і про благополуччя та процвітання росіян та інших народів в складі МС. Спробуєм відкинути пропагандистську політичну риторику й на прикладі реальних справ подивимось, який же бізнес - російський чи європейський - сприяє збереженню та розвитку української промисловості, а значить і забезпеченню робочих місць й достатку населення. Почнемо з найсхіднішої області України, де вплив "російського покращення" мав  би бути найпомітнішим, наприклад місто Лисичанськ.

ЄвроМайдан - це коли люди відстоюють не політика, а саме свої інтереси, майбутнє, ідею. ЄвроМайдан - це коли десятки тисяч людей знявши шапки й поклавши руку на серце, співають державний гімн на головній площі країни о четвертій ранку при -10 морозу з ліхтариками в руках. ЄвроМайдан - це коли ти впевнений у тому, хто поряд з тобою. ЄвроМайдан - це коли ти можеш запросто поспілкуватися з тим, з ким й не уявляв своєї розмови - від закарпатських будівельників й луганських шахтарів до журналістів національних телеканалів й депутатів Верховної Ради.

Сьогодні після повідомлення про блокування метро владою я негайно вирушив на  # ЄвроМайдан Коли я підіймався ескалатором станції "Університет", всіх розмов тільки про це й було. Коли хтось крикнув Слава Україні, половина йому відповіла, потім підхопили всі. Й коли випадкові люди у випадковому місці в сотні горлянок скандували "Банду геть!", я ще раз пересвідчився - наш народ скоріше зламає хребет Януковичу, ніж дасть зламати себе.

Ось нашвидку зроблена карта як швидко дістатися до Майдану у ипадку заблокованих найближчих станцій метро пішки. Карта груба дуже, вибачайте)

Ось усі прямі трансляції  # Євромайдан ,  які знайшов, з різних джерел та ракурсів: Експрессо ТВ

Не встигло минути й доби, як Азаров пожалівся, що ЗМІ висвітлюють події в Україні однобоко, показуючи лише новини про  ЄвроМайдан  і не показують провладних мітингів(може тому, що їх нема, а проплачена клоунада нікому не цікава?), як партійні низи взялися виправляти цю несправедливість. В рекламі Адсенс почали зявлятися тонни оголощень, що ведуть на статті, які мають дискредитувати  ЄвроМайдан , очорнити його прихильників, залякати тих, хто ще не визначився.

Цілий тиждень, з ночі неділі на понеділок до сьогоднішнього вечора, я то вдень, то вночі був на Євромайдані. Починаючи з півсотні чоловік, що мерзли під дощем, без інтернету, електрики, мікрофону, в тісному колі спілкуючись з Русланою, з співом і танцями щоб зігрітися, й закінчуючи багатотисячним мітингом з лідерами опозиції, яких таки вирішили пустити до мікрофона. І мені боляче, коли кажуть що нас злили, горлають "фу" й "що робити" на адекватні плани дій. Я не за те боровся - те чого я прагнув, я досяг.

Сьогодні зайшов у Ваулт-15 і на сторінці одного з небагатьох, кого можу вважати своїми товаришами в реалі, помітив кілька поширених "мудростей жизненного самоосознания" з пабліку під яскравою назвою "Карлос Кастанеда". Не скажу щоб з усім там погодився чи навпаки опротестував, але корму для роздумів там достатньо. Наприклад, ось ця цитата не викликає у мене сумнівів в адекватності її автора: "Научившись видеть, человек обнаруживает, что одинок в мире. Больше нет никого и ничего, кроме контролируемой глупости." Звичайно, можна з цього приводу подискутувати, але в більшості сенсів вона є правильною.