Перейти до основного вмісту

Свобода бути рабом

Свобода...
Що Ви вкладаєте в це слово? Чи потрібна особисто Вам свобода? Чи маєтє Ви свободу? І хто її має і чому?
Питання свободи особливо актуальне в Україні. Тисячоліття минали в боротьбі українського народу проти пригноблювачів. Зараз у нас наче свобода віросповідання, зібрань, слова - демократія. Але чому й досі українці вважають себе в різній мірі не вільними? Хіба одної свободи не досить щоб почуватись вільними? Ви тільки погляньте на обличчя людей на вулицях, в маршрутках, метро і супермаркетах. У кожного(кожної) вираз обличчя такий, наче вони поховали всіх своїх близьких, крім найзлішої тещі (свекрухи). Рідкісні виключення, спричинені немалою дозою алкоголю, не враховуються.
Що цих людей мучить? У них же є СВОБОДА!
Виходить нема. Бо хіба це свобода, коли доводиться плазувати перед керівництвом на роботі, перед чиновниками в кабінетах, перед поліцаями на дорогах, постійно брехати оточуючим, щоб зберегти хоч фантом власної гідності і зганяти злість за життя на тих, хто під руку навернеться.
СТОП.
А чи не в відчутті власної гідності та гарантіях її збереження полягає свобода? Адже багато хто каже, що свобода у владі, в грошах, в тому, що збільшує Ваш вплив на оточуючих, і нівелює їх вплив на Вас. Хоча дехто маючи гроші і владу не має свободи, немає честі й совісті. Досить глянути на деяких спікерів чи лідерів партій. Вони ніхто, шістірки своїх господарів і це розуміють. Та й ще раз гляньте на українців (чи й інші нації) - хіба є у них свобода? Та й чи потрібна вона їм?
Сьогодні зранку я купив зернят і годував голубів. Вони були настільки впевненими у безпеці, що сідали на руку і їли з долоні. Я схотів дещо перевірити, тож схопив одного, і акуратно його тримаючи підніс до дзьоба жменю із насінням. Протягом хвилини всі його зусилля були спрямовані на те, щоб розкрити крила, і жодного - щоб схопити хоч одну зернину.
Я його відпустив.
Так що людина єдина потвора на планеті, яка може думати, що їжа замінить потребу свободи. І зовсім рідкі розуміють перевагу власної гідності над псевдовизнанням оточуючих.
Вільні мають свободу. А рабам свобода не потрібна.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

В перших лавах проти вісі зла. Вашингтонський удар в спину.

Вовчанськ. Росіяни, натхненні своїми підстилками з США херачать з усіх стволів, звуки кабів цілодобово. Є підозра, що піндоси заодно і координати хімарсів росіянам повідомили.Таке от будь ласка за вибачення від невинуватих. Дарма показали Трампу покірну спину, у таких рука до нагайки чешеться. Вважаю треба просто морозитись від тих уродів офіційно і знати що це ворог неофіційно. Ні, на рівні держави не складно мати неофіційну позицію. Наша держава чудово вміє робити вигляд що щось робить, не роблячи нічого. Просто варто виключити США з пріорітетних напрямків діяльності, щоб не привертати до себе увагу, а рижа pidarbabushka за цей час начудить на інших напрямках Якщо Трамп буде послідовним у своїй зовнішній політиці, то за кілька місяців у них буквально буде забагато проблем, щоб продовжувати витрачати час на помсту Трампа Україні за те, що не посадили сина Байдена під час програшної боротьби Трампа проти Байдена-старшого. Вісь зла вже вибудувалась - США, РФ, КНДР, Ізраїль, Угорщина...

Вшануймо своїх Героїв!

9 травня в Україні відбудеться акція, яку опікають проросійські діячі, під назвою "Ніхто не забутий, ніщо не забуте!" Вважаю не варто всоте пояснювати, як трагедію мільйонів українців у Другій Світовій війні використовує путінська пропаганда у теперішній російсько-українській війні. Люди хочуть вшанувати своїх родичів, а російська пропаганда називає їх прихильниками Росії, адже на портретах ветерани тієї ж армії, що й на акціях "Безсмертного полку" в РФ. Але зараз нова країна, є нові герої! Вшанування в цей день лише радянського пантеону розколює українське суспільство, бо насправді героїв в Україні набагато більше. Люди мають право вшановувати своїх рідних, які воювали, захищаючи Радянський Союз, але не варто залишати наших співгромадян наодинці з російською пропагандою, ми зі своїми героями можемо стати поруч з ними, і показати, що розколу українців нема. Перетворимо цей роз'єднуючий елемент гібридної війни Росії проти України на такий, що об'єднає...

Ніхто не забутий, ніщо не забуте?

Акція пам'яті "Бессмертный полк", організована  в 2012 році в Томську, задумувалася як наступний етап вшанування ветеранів Другої світової війни. Але, як і георгіївська стрічка, згодом вона була швидко обернена російською пропагандою на інформаційну зброю, та маркер належності до "русского міра".