Перейти до основного вмісту

Вступна кампанія 2011 - КПІ - Хроніки ч.-6

Сьогодні подав останній доступний пакет документів в КПІ.
Я б подав і раніше - але роздутий міністерством табачника на сайті МОН-молоді-спорту штучний ажіотаж навколо КПІ розлякав багато абітурієнтів, зокрема і мене. Якби я не зайшов на сайт самого КПІ, то напевно б і не насмілився подавати туди документи. Такі заголовки на сайті міністерства, як "За перші два дні вступної кампанії в КПІ подало заяви більше 1500 абітурієнтів", "КПІ залишається напопулярнішим ВНЗ в Києві серед абітурієнтів" зовсім не надавали оптимізму тим хто туди хотів би вступити.
Але сьогодні випадково зайшовши на сайт КПІ я знайшов таблиці конкурсу та прохідних балів за минулий рік. Спочатку я подумав що ВНЗ мухлює, щоб показати, що до них легко вступити і таким чином привабити більше абітурієнтів. Зашов на вступ.інфо на цей же сайт, але ситуація все ж залишалась оптимістичною для мене. І так як в мене ще залишалась можливість подати документи ще в один ВНЗ, то я вирішив спробувати подати  в КПІ. Тим паче, якщо залишусь в прольоті, думав я, то все одно прохожу в педагогічний Драгоманова чи в  Криворізький технічний університет, куди я подавав документи через систему Електронний Вступ.
Коли я прийшов до самого ВНЗ в приймальну комісію, то все виявилось що все ще краще. Мало того, що в списку тих, хто буде навчатись (тобто тих, хто забере документи бо приймуть в КНУ ім. Т.Г.Шевченка чи в якись інший, престижніший університет) я виходив би сороковим (при держзамовленні вісімдесят чоловік), там і люди були приємні, нормальні, а не ті що себе пупуми землі вважають  (привіт НАУ), і до того ж КПІ входить в топ-5 українських вузів. Десь я чув, як КПІ називали "фабрика мозга на продаж за границу", що схоже на правду. Якість навчання дозволяє продовжити навчання за кордоном, а спеціальності ( я обрав машинобудування, екологію, та авіа- ракетобудування) змушують до виїзду за кордон. Тут таких не потрібно.
Чому я так непатріотично говорю? Бо друг закінчив КНУ Шевченка і зараз шукає роботу. В нас - в кримінальній лабараторії в міліції за 1800-2000 гривень в Києві(така ж з/п у вантажника, а частіше вантажники/охоронці 2-3 тис. отримують), в Чехії, куди теж запрошують - 15000 євро. Генетик. Що він обере, не дивлячись на свій націоналізм, неважко здогадатись. Хоча все ж намагається знайти щось тут - чи піти в аспірантуру. Я ні хвилини не вагатимусь - я здобуваю освіту тут, щоб продовжити її в Європі. Бо у нас... Дурна влада, чокнутий народ... Чи навпаки?
Одним словом документи я туди подав і мабуть вчитимусь там.
До зустрічі.
Ех...

Коментарі

  1. Привіт! Збираюся подавати документи у КПІ, і твоя стаття для мене виявилася цікавою та корисною. З напрямами ще не зовсім визначилася, вірніше - з останнім, третім, тим, на який напевне пройду. Зацікавило з твого допису, як ти визначив "тих, хто не забере документи, бо приймуть в КНУ ім. Т.Г.Шевченка чи в якись інший, престижніший університет", адже зараз мало хто подає оригінали документів? А ще хотіла запитати, чи були черги в приймальну комісію в останні дні прийому документів? Буду вдячна за відповідь.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Я подавав в останній день - пятницю, хоча не раджку ризикувати. Просто я побачив прохідні бали за попередні роки в ніч на цей день й зранку пішов туди. Як я визначив хто піде в інший універ? Це треба мати гарну зорову память на велику кількість інфи й певні аналітичні здібності. Скажу, якщо ти осилиш це - то підготуватися до сесії за 2-3 дні не буде проблемою

      Видалити
  2. Дуже дякую, Олеже, за швидку та змістовну відповідь. Ти мені дуже допоміг. Всього тобі найкращого. Ніла.

    ВідповістиВидалити

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

Ніхто не забутий, ніщо не забуте?

Акція пам'яті "Бессмертный полк", організована  в 2012 році в Томську, задумувалася як наступний етап вшанування ветеранів Другої світової війни. Але, як і георгіївська стрічка, згодом вона була швидко обернена російською пропагандою на інформаційну зброю, та маркер належності до "русского міра".

В перших лавах проти вісі зла. Вашингтонський удар в спину.

Вовчанськ. Росіяни, натхненні своїми підстилками з США херачать з усіх стволів, звуки кабів цілодобово. Є підозра, що піндоси заодно і координати хімарсів росіянам повідомили.Таке от будь ласка за вибачення від невинуватих. Дарма показали Трампу покірну спину, у таких рука до нагайки чешеться. Вважаю треба просто морозитись від тих уродів офіційно і знати що це ворог неофіційно. Ні, на рівні держави не складно мати неофіційну позицію. Наша держава чудово вміє робити вигляд що щось робить, не роблячи нічого. Просто варто виключити США з пріорітетних напрямків діяльності, щоб не привертати до себе увагу, а рижа pidarbabushka за цей час начудить на інших напрямках Якщо Трамп буде послідовним у своїй зовнішній політиці, то за кілька місяців у них буквально буде забагато проблем, щоб продовжувати витрачати час на помсту Трампа Україні за те, що не посадили сина Байдена під час програшної боротьби Трампа проти Байдена-старшого. Вісь зла вже вибудувалась - США, РФ, КНДР, Ізраїль, Угорщина...

Фільм "Непокорений" - як об'єднати націю (українські аналогії)

Чому я не расист? Чому тих, хто називає себе українськими расистами вважаю за недоумків? Відповідь проста: расистами й нацистами можуть себе називати лише представники імперських нації, що пригнічували та знищували інші нації та раси. Саме тому такий популярний нацизм в РФ, саме тому навіть упослідженний бомж вважає себе вищим в статусі за будь-якого успішного українця, фінна чи поляка. Він (бомж, мєнт, вантажник, прибиральниця, проститутка), вважає себе апріорі расово та цивілізаційно вищим за інших, а в тому що він не займає бажане місце - винні жидомасони(наслідки шизи руссо-націсто), жидобандерівці(плід хворої фантазії комуністів) та весь світ, який несправедливо диктує свої адекватні умови й не бажає підкорятися російському алкоголіку. В цей же час в українців навпаки комплекс меншовартості, більшість вважає що справді вони недостойні мати свою державу, хилячись то на захід то на схід, всіляко уникаючи логіки та відповідальності за себе і своє майбутнє. Саме тому я хочу порадити...