#Майдан #Київ: Я тебе збудував - я тебе і знесу. Чому демонтаж став просто необхідним і чи можна було цього уникнути?

Останнім часом все більше зростало невдоволення тими, хто окупував палатки на Майдані Незалежності після того, як майже усі колишні майданівці відправились воювати за Незалежність, працювати на благо Батьківщини чи зайнялись волонтерством, допомагаючи тим хто воює чи тікає від війни. Доволі часто виникали інциденти з п'яною стріляниною, пограбуваннями та нападами на журналістів на території, що раніше була форпостом братерства, довіри і безпеки для кожного громадянина. Але подальше перебування наметового містечка в Києві стало не тільки незручним для влади, ці конструкції почали нести загрозу державному суверенітету. Чому це сталось і чи можна було уникнути цього? Спробуєм подумати.
Почнемо з примітивного.

Згадайте, як бувало на віче. Як тільки комусь ставало погано, всі хто навколо кидались на допомогу, а по ланцюжку до сцени передавали прохання про медиків. І зі сцени, перебиваючи політиків, виголошувався заклик до лікарів пройти до того, хто потребує їх допомоги. Про те, як надавалась допомога у дні, коли йшли бої і говорити не буду - є повно віео.
А згадайте, як ми, звичайні студенти, менеджери, інженери, будівельники і журналісти пантрували ночами біля барикад? Як сиділи біля бочок, незнайомі до того і після, а коли хтось відходив за чаєм, то залишав на своєму місці сумку чи телефон, щоб не зайняли - і це було безпечніше, ніж залишити їх у вас дома в під'їзді?
Можна також пригадати, як діяли з зайдами з Маріїнського, яких ловили на крадіжках.
А тепер подумайте, чи вклалося б у вас в голові тоді, що на Майдані, між барикад, станеться таке, як на цьому відео?

Тут видно лише як жінка з битою здирає щось з непритомної, але перед тим ще дещо здер її напарник в окулярах і спорт.костюмі. Як тільки я знайду відео з цим, я його теж додам. А поки тримайте фото грабіжниці - раптом опізнаєте?

І те що про неї відомо з соцмереж:

Як? Як таке могло статись? Такого навіть в інших частинах міста нема, навіть якщо десь хтось пьяний лежить, то рано чи пізно йому викличуть допомогу, залежно від насиченості руху. Але пограбувати... Навіть на Борщагі такого нема.

Але глянемо інші причини.

Хто в Києві доволі давно і часто бував на Майдані і Хрещатику, той знає, що там постійно тусувалось кілька десятків бомжів, що вечорами влаштовували бійки і пьянки. А ті хто стояв на барикадах взимку, памятає, як цих старожилів не впускали на територію містечка, щоб не крали і не дискредували. На їх благо пункти годування були і за межами.

А тепер питання: де вони всі ділись? Вони там роками жили і мали це соеєю територією, що їх харчувала. На інші території вони не иогли піти, бо там своя братія, їх би хутенько побили. Тому вони влились в майдан, коли його стало нікому захищати. І здається мені, не лиш вони. Такий ласий шмат приваблював не тільки майданівських бомжів, а й з інших районів і міст. Можна було створити кілька бомжацьких сотень, коли захисники роз'їхались. Але головна вина не на бомжах - кожен шукає де краще. Вина на тих, хто називав себе сотниками, бив себе в груди, що він за честь майдану, але сплюндрував святе місце, впустивши поряд себе бомжів.

А тепер окремо до сотників. Нагадайте но мені, які акції провела "самооборона" за літо. Хіба не було приводів? Вони не просто були бездіяльні, вони не діяли, навіть коли була потреба. За день до початку очищення невідомі захопили Шпиталь майдану, де була самооборона? Ще перед тим, коли регіоналівські "солдатські матері", серед яких матерів буле не більше ніж на такій акції взимку, проводили мітинг за припинення АТО і кидались на перехожих з кулаками - де була "самооборона"? Я вже мовчу про акції проти корупціонерів, які проводили громадські активісти, але були розігнані "самообороною", після чого їх заслужено почали називати кишеньковими і партійними сотнями. 

Замість захищати інтереси народу і честь майдану, "самооборона" почала захищати інтереси спонсорів і повноту власного пуза. Тобто вони відвернулись від народу.

Також багато тих, хто повернувся з лікування через кілька місяців, не знайшов на майдані нікого з своїх друзів і побратимів. Деякі відійшли в Небесну сотню, частина на фронт і Небесну гвардію, багато хто після лікування і Майдану просто продовжили життя, особливо ті, хто став непридатний до військової служби.

Памятаю, в кінці квітня, як ми з хлопцями повернулись після 1го етапу лікування, ми гуляли і вирішили зайти в УкрДім, глянкти як там бібліотека, волонтери, що нового. Але нас не впустив якись гоп в масці. Сказав що без пропуска не можна. Коли я спитав, з яких пір це треба спецпропуск, він відповів що завжди треба був, і якщо я вперше на майдані, то нема чого права качати. Отак от. А я один з тих, хто подав ідею при штурмі використати феєрверки, а не коктейлі, які могли спалити весь УкрДім. А ще я зривав каски і погони з беркуту там під час мовного Майдану. Але пацан в формі має повноваження, отже правий.

Тут погодимось, що самооборона перестала виконувати свої функції абсолютно, і можливі залишки тих хто й справді був на Майдані злигавшись з бомжами, опустилась до їх рівня.Були і закиди, що Медведчук пригрозив нинішній владі, що восени з цього майдану піде сила, що її скине. Я пошукав, але не знайшов цих його висловлювань, але враховуючи що старожилів на Майдані не лишилось, крім бомжів і маргіналів, яких справжня самооборона викинула б парою пендалів, то цілком ймовірно.
Але саме цікаве, що за теперішній алкомайдан горою стала вся міць російської пропаганди. Навіть Чуркін в РадБезі ООН виступив категорично проти прибирання барикад в Києві. А перефразовуючи давню мудрість, "союзник мого ворога - мій ворог".
Не хочу вдаватись в конспірологію, тому тільки факти. Хто зміг би протидіяти зараз на Майдані диверсантам з РФ? Ніхто. Де була б найзручніша точка для плацдарму для захоплення держустанов і заручників? Центр Києва, уже укріплений барикадами, УкрДім, ТЦ і готелі, що наповнені потенційним живим щитом. Чи були погрози з держави-агресора зробити переворот? Були. Тож влада, можливо ненавмисно, дбаючи лиш про проїзд, вибила грунт з під ніг ворога на одному напрямі, позбавивши його плацдарму. Так, його можна створити, але це вже кинеться в очі сбу, журналістам і пересічним громадянам, що спричинить шум в соцмережах.
Виходячи з усього цього, констатуєм: самооборона перестала виконувати свої функції, а через контакти з отбросами і фінансову залежність від окремих діячів стала нести загрозу в соціальному і політичному сенсі. А враховуючи неоголошений, але наявний військовий стан і пряму загрозу державності, могли стати невільним інструментом до її руйнування.
Але хіба ми думали, коли стояли там зимою, що до цього дійде? Ми хотіли скинути диктатора і люструвати всіх, на кого він у своєму диктаті спирався.
Але з різних причин Путін напав на Україну, і навіть ще живий і гарячий тоді Майдан не зміг утримати Крим.
А після того, як агресор почав реалізацію наступного пункту свого плану, прагнучи відірвати "новоросію", народ виробив нову стратегію супротиву. Успішно випробувавши її в Харкові, вона блискуче була реалізована в Одесі, незважаючи на вже куплену міліцію, бойовиків з автоматами, заготовану отруту будинку Профспілок і протигази у реалізаторів теракту, незалежно від фіналу протистояння. Вже мирніше відбулась нейтралізація інших вогнич штучного сепаратизму та майже повністю ліквідовано потік зброї і диверсантів з Придністров'я.
Без всяких ексцесів обійшовся Дніпропетровськ, тамошні лідери криміналітету і фінансів обрали майбутнє в Україні. Але Луганська і Донецька області, де політичні і кримінальні еліти вирішили повторити помилку їх соратника Януковича, і спробували поторгуватись і наловити золотих рибок у брудній воді сепаратизму, знищуючи проукраїнські сили, виявились зануреними в хаос. Як Янукович не зміг сісти однією дупою на два стільці, так і лугандонські еліти виявились одуреними спеціально навченими дурити містечкові еліти спеціалістами з Кремля.
І коли народ вирішив застосувати партизанські методи війни, деякі діячі трансформували цю ідею у добровольчі загони. Також з ВВ і добровольців була сформована Нацгвардія. Більшість, хто не перебував на лікуванні за кордоном і мали змогу, памятаючи шал боїв, йшли воювати знову. Так з Майдану пішла основна ударна сила, кращі люди. Лишились лиш каліки, люди що й на майдан прийшли після втечі Януковича, в надії примазатись до переможців і поживитися. Саме цим спричинений сплеск мародерства і рекету людьми, що називали себе самообороною. Але йде війна, живитись нема чим, і на Майдані лишаються лише ті, кому нема куди йти і ті, хто туди їздить побухати-погуляти з новими друзями. Чи по доброті, чи по п'яні, вони впускають між себе майданівських бомжів, що жили тут ще до початку Євромайдану. 
І починається деградація.
З ким поведешся - від того наберешся. Замість дисципліни на перший план виходять проблеми фінансового штибу - де взяти грошей на бухло, їжу і цигарки? Кияни в більшості переключились на тих, кому допомагали раніше, враховуючи що їх основна маса поїхала воювати. На допомогу алкосотні приходять мужички в костюмах, що пропонують закалимити, чи то захопивши якесь підприємство, чи земельну ділянку, чи розігнавши надокучливих протестувальників. Також важливим джерелом фінансів для алкомайдану були регулярні грабежі і крадіжки. І так би продовжувалось довго, якби загальна ситуація не стала такою, що барикади замість захисту суверенності України почали їй загрожувати.
І не скажеш, що не було можливості піти іншим шляхом. Можна було орендувати приміщення поряд з центром, поки все бабло не пропили, можна було погодитись на пропозицію переїхати у Конча-Заспу - це було б ідеально, там можна було б зробити просто фантастичний вишкільний табір чи базу для всіх бажаючих осягнути навички партизанської чи прямої війни. Я дуже зрадів, коли почув таку пропозицію і планував допомогти з організацією такого табору і його популяризації.
Але в Конча-Заспі не пограбуєш, ларьки далеко, і як жебракувати?
І я вже не кажу, що аромати лайна, дохлятини і немитих тіл(чи їх до Дніпра не пускали?) ганьблять таке памятне місце. Мені особисто образливо, що там де поряд зі мною помирали люди і я сам ловив осколки, де асфальт просякнутий кров'ю, 20літня хвойда з брудним волоссям лижеться і зажимається з двома такими ж брудними 16літніми пацанами.
Ні. Досить.
І не треба тут про тітушок. Концентрація людей спортивної зовнішності серед прибиральників була не вища і не нижча ніж в будь-якій київській маршрутці чи метро.
Я розумію, що після втечі Януковича підтримувати Майдан стало модно і не страшно. І ті, хто вчора називав героїв бомжами, сьогодні називають бомжів героями. І якщо справжній Майдан не могли розігнати тисячі беркуту, ВВ, армія тітушок, бтри і снайпери - то хіба те, що сьогоднішнє наметове містечко знесли тисяча студентів та киян не підтвердження що це був уже не справжній Майдан?

Майдан - він не посеред Києва, з барикадами і палатками. Майдан - він у головах.

Якщо ж ви хочете глянути фото і відео, як відбувалось прибирання в один з трьох днів, у суботу то вам сюди:
#Майдан #Київ: Я тебе збудував - я тебе і знесу. Суботник 09.08: як це було.

Цікаво?

Збережи в соцмережі та поділись з друзями!