Я там обіцяв розповісти про свої знамениті білі кросівки. Тож розповім)
Чим же вони знамениті? Скажу так, вони за минулий рік пережили більше, ніж половина людей переживає за все життя. Я не буду розповідати про буденні студентські історії, які цікаві самі по собі, але в різних варіаціях їх пережив майже кожен. Я розповім лише про три вагомих на мою думку факта.
Абсолютно весь Євромайдан я був лише в цих кросівках, від 24 листопада 2013 до першої години 19 лютого 2014. Згадайте, скільки всіляких слухів ходило про білі кросівки, наче їх носять лише тітушки, скільки разів я ловив погляд бидланів зі Самооборони на моїх зручнесеньких кросівочках! Деякі "розумники" говорили, що майданівці не можуть ходити в кросах бо в них холодно - а може саме через цих ідіотів так багато людей простудилось? Я ходив колись в мороз у берцах, в кількох шкарпетках, зі стельками, в суху погоду - і ледь пальця не відморозив. А стояти, коли мороз і беркут в берцах взагалі жесть. Теплі шкарпетки, шерстяна підстилка - і стояти в шкіряних кросівках можна скільки завгодно, тим паче вони герметичні й вода не затікає. А я був у всіх важливих подіях, крім розгону 30.11.13 і за весь Євромайдан не застудився ні разу.
А щодо того, що на Грушевського гар від шин був, що все бруднив - то там же не завжди бійки були, в звичайний час вистачало акуратності для охайного вигляду. А після штурмів маленька ємність з миючим засобом, щіточка і трохи води - і взуття знов білосніжне. Ось вони, на льоду барикад на Грушевського)
Після лікування в Сантарішку(Вільнюс) нас відправили на реабілітацію на узбережжя Балтійського моря. А потрапити туди і назбирати дикого янтарю власноруч я мріяв з дитинства. Тож принаймні одну свою дитячу мрію я здійснив) Прогулюючись по берегу інколи резонансна хвиля нас діставала і там, тож тоді я й набрав в кроси балтійської води. А взагалі в той час людей там було дуже мало, проте нас було семеро українців і ми розважались як могли)
3. Сполоснути взуття в Чорному морі
Вже повернувшись з Литви в Україну, я поглянув на свої кроси і зрозумів, що це єдиний предмет гардеробу, який пережив зі мною абсолютно всі яскраві моменти за останні півроку. І так як вони вже були намочені в Балтійському морі, я захотів додати до їх історії ще й Чорного моря. Так то я не дуже люблю морський відпочинок, але я хотів довершити почате і поставив собі за мету цього літа зробити заплановане. Але все сталось швидше. Після поїздки в Германію(і там вони побували) мені випала нагода поїхати в Одесу на планований марш ультрас 02.05.14. Тож зраня я змочив їх в морі, трохи позагорав, а далі в Одесі почався ад. Ну ви й самі про все чули. Фото з кросами я знайти не зміг, але фото з того дня на пляжу(Аркадія) є.
Хочеться зауважити, що це не якісь там дорогі кроси, я їх купив за 180 грн в конфіскаті трохи більше року тому. Вони повністю шкіряні, лише це може пояснити, як вони все витримали.
На них залишились подряпини від гранат 1 грудня, вони всотали пил з роздроблюваного кувалдою боввана Леніну на Бесарабці, вони не промокли 11 грудня, не раз вкривались кіптявою у Вогнехреща на Грушевського, були залиті кров`ю 18 лютого - і лиш на одному трохи розійшовся шов збоку. Після всього я їх поклав в надійне місце, поряд з прошитою осколками напівшинеллю, подертими кулями джинсами, а як все стихне - до них приєднається моя сталева каска з вмятинами від куль.
Буде про що розказати дітям)
Цікаво?
Збережи в соцмережі та поділись з друзями!
Коментарі
Дописати коментар