Проблеми.
Для когось можливо проблеми - це те, що інколи буває. Мене ж періоди без проблем трохи лякають. Тим, що після таких періодів настають просто піздєцові ситуації. І чим довший період без проблем - тим в більшій кількості глибших дуп я опинюсь після.
Скажу чесно - я не зневажаю лузерів - я їм співчуваю та розумію. Не всім, звичайно, але тим що протягом життя не здаються, а таки намагаються йти вперед. Таких я навіть поважаю. Тому що я розумію - коли ти в 59 випадках із 60 бачиш маршрутку(трамвай, до речі, ходять раз в півгодини - максимум) що йдуть перед самим твоїм носом, коли б ти не вийшов; коли гроші з твого гаманця містичним (мабуть) способом зникають (при чому не всі, а тільки стільки, скільки ти планував витратити на якусь необхідну річ); коли тобі вже протягом 7 років не трапляється жодного виграшного білету в лотереях; коли все чого б ти всупереч долі не досягнув йде коту під хвіст - не покінчить життя самогубством чи не стане бомжом лише дуже сильна людина.
А всяких долбойобів, що розказуватимуть, що невдахи - тупорилі - ідіть в пизду до своєї люблячої матусі, дауни! І всяким НЛПшникам й прихильникам трансферингу реальності - ваше місце біля смітника на вокзалі. Тому що якби не ваші батьки та природженна вдача - ви б хуй сосали за 25 грн, а не розказували про те, що успіху досягнути неважко - варто лише не сидіти склавши руки.
Наведу один приклад - як показовий, чого варті всі "успішні молоді люди". Хоча може й не всі - може і є такі, в кого природня удача підкріплюється власною трудолюбивістю та прагненням успіху.
Суть: один молодий хлопець, що закінчував один з найпрестижніших ВНЗ України захотів заробити. Він був небідним - точніше його батьки - вони якраз обирали, яку йому квартиру купити - двокімнатну в центрі чи трьошку не в центрі. Вчив він лише 1-2 екзамени на сесію - й то не завжди, ходив на роботу (тобто варіант що він усе знав з лекцій відпадає) й звісно що робота в нього була не по спеціальності. Ось в чому суть його заробітку: йому запропонували купити купу айфонів, які привезуть з америки. Антон, сорі, що не порадив тобі послати нахер - ти все одно б мене не послухав, але не навести прикладом цей випадок не можу - на нього б не повелися думаю навіть 10річні діти (якщо ти це читаєш). Батьки мажора давати на таку хуйню гроші не хотіли (звісно, як люди що вміють заробляти вони зразу зрозуміли весь маразм "бізнесу" дитяти, тим паче гроші вимагались наперед). В результаті він попав чи то на 3 чи то на 8 штук баксів. Винних на момент останнього мого контакту не знайшли (ну крім такого самого лоха, в якого проте не було багатих батьків). Впевнений, це не перший і не останній випадок тупорилості.
Мене ж відрахували за один предмет, хоча решта були 4 і 5 (А, В i C). В шоці були навіть мої однокімнатники - вони не памятали випадку схожого на мій. А все тому що я знехтував пропозицією викладача брати репетиторство (мінімум 10 уроків по 250 грн кожен). На жаль допомоги від батьків мені чекати не доводилось, а де студенту стаціонару на 1 курсі взяти 2500 одноразово? Тож я завалив усі перездачі. При цьому саме образливо не факт мого виключення - образливо те, що залишились навчатися "студенти" що не знають навіть елементарних понять, таких як похідна з степені чи натурального логарифму!((
Вибачаюсь, що розповідаю тут про всякі особисті негаразди - просто нікому цього не розказував і більше не буду. Просто хочу зауважити - я все життя намагаюсь досягти успіху - але доля мене вперто товкмачить обличчям в лайно. Я звик передбачувати всі можливі негаразди, які з звичайними людьми стаються у 1 випадку з 100000 й мати запасні варіанти виходу з кожного з них в будь яких обставинах. Я не накликаю сам на себе негараздів, думаючи що я невдаха - це просто трохи запізніла констатація факту.
Тому якщо ви зустрінете людину, в якої постійно нічого не виходить - не спішіть звинувачувати у всьому її та зневажати - поставте питання, чи змогли б ви самі жити з таким невезінням, чи просто б спилися й були б бомжом-алкашом, а не невдахою середнього класу.
Занадто багато емоцій, текст стає малозрозумілий більшості, закінчую.
Цікаво?
Скажу чесно - я не зневажаю лузерів - я їм співчуваю та розумію. Не всім, звичайно, але тим що протягом життя не здаються, а таки намагаються йти вперед. Таких я навіть поважаю. Тому що я розумію - коли ти в 59 випадках із 60 бачиш маршрутку(трамвай, до речі, ходять раз в півгодини - максимум) що йдуть перед самим твоїм носом, коли б ти не вийшов; коли гроші з твого гаманця містичним (мабуть) способом зникають (при чому не всі, а тільки стільки, скільки ти планував витратити на якусь необхідну річ); коли тобі вже протягом 7 років не трапляється жодного виграшного білету в лотереях; коли все чого б ти всупереч долі не досягнув йде коту під хвіст - не покінчить життя самогубством чи не стане бомжом лише дуже сильна людина.
А всяких долбойобів, що розказуватимуть, що невдахи - тупорилі - ідіть в пизду до своєї люблячої матусі, дауни! І всяким НЛПшникам й прихильникам трансферингу реальності - ваше місце біля смітника на вокзалі. Тому що якби не ваші батьки та природженна вдача - ви б хуй сосали за 25 грн, а не розказували про те, що успіху досягнути неважко - варто лише не сидіти склавши руки.
Наведу один приклад - як показовий, чого варті всі "успішні молоді люди". Хоча може й не всі - може і є такі, в кого природня удача підкріплюється власною трудолюбивістю та прагненням успіху.
Суть: один молодий хлопець, що закінчував один з найпрестижніших ВНЗ України захотів заробити. Він був небідним - точніше його батьки - вони якраз обирали, яку йому квартиру купити - двокімнатну в центрі чи трьошку не в центрі. Вчив він лише 1-2 екзамени на сесію - й то не завжди, ходив на роботу (тобто варіант що він усе знав з лекцій відпадає) й звісно що робота в нього була не по спеціальності. Ось в чому суть його заробітку: йому запропонували купити купу айфонів, які привезуть з америки. Антон, сорі, що не порадив тобі послати нахер - ти все одно б мене не послухав, але не навести прикладом цей випадок не можу - на нього б не повелися думаю навіть 10річні діти (якщо ти це читаєш). Батьки мажора давати на таку хуйню гроші не хотіли (звісно, як люди що вміють заробляти вони зразу зрозуміли весь маразм "бізнесу" дитяти, тим паче гроші вимагались наперед). В результаті він попав чи то на 3 чи то на 8 штук баксів. Винних на момент останнього мого контакту не знайшли (ну крім такого самого лоха, в якого проте не було багатих батьків). Впевнений, це не перший і не останній випадок тупорилості.
Мене ж відрахували за один предмет, хоча решта були 4 і 5 (А, В i C). В шоці були навіть мої однокімнатники - вони не памятали випадку схожого на мій. А все тому що я знехтував пропозицією викладача брати репетиторство (мінімум 10 уроків по 250 грн кожен). На жаль допомоги від батьків мені чекати не доводилось, а де студенту стаціонару на 1 курсі взяти 2500 одноразово? Тож я завалив усі перездачі. При цьому саме образливо не факт мого виключення - образливо те, що залишились навчатися "студенти" що не знають навіть елементарних понять, таких як похідна з степені чи натурального логарифму!((
Вибачаюсь, що розповідаю тут про всякі особисті негаразди - просто нікому цього не розказував і більше не буду. Просто хочу зауважити - я все життя намагаюсь досягти успіху - але доля мене вперто товкмачить обличчям в лайно. Я звик передбачувати всі можливі негаразди, які з звичайними людьми стаються у 1 випадку з 100000 й мати запасні варіанти виходу з кожного з них в будь яких обставинах. Я не накликаю сам на себе негараздів, думаючи що я невдаха - це просто трохи запізніла констатація факту.
Тому якщо ви зустрінете людину, в якої постійно нічого не виходить - не спішіть звинувачувати у всьому її та зневажати - поставте питання, чи змогли б ви самі жити з таким невезінням, чи просто б спилися й були б бомжом-алкашом, а не невдахою середнього класу.
Занадто багато емоцій, текст стає малозрозумілий більшості, закінчую.
Цікаво?
Збережи в соцмережі та поділись з друзями)
Коментарі
Дописати коментар