Черкну тут свої роздуми на тему "епідемія "пацанізму головного мозку"", що бум поширений наприкінці минулого тисячоліття й тепер знову починає набирати поширення. Зауважу, що я публікую свою субєктивну зааганжовану точку зору, і якщо замітка викликає у вас батхерт - сходіть в туалет, але не забудьте папір.
Отже, головна думка - людина, що називає себе "пацаном" - психічно хвора за замовчанням. І не тому що "пацан на івриті (узбецькому, корейському, циганському - свій варіант) означає кастрат. Не тому. Хоча, якщо такий факт й справді має місце - це для "пациків" не плюс. Просто позиціонування себе як "пацана", особливо як "нормального пацана" нівелює всі індивідаулістичні якості, роблячи людину лише однією бидлоособистістю із стада. Не дарма на зонах "бик" і "пацан" - майже одне і те ж. Крім того, якщо врахувати, що всі мусора вважають себе "нормальними пацаними" - це поняття взагалі набуває негативного забарвлення. Ну принаймні для людей, що мають реалістичні позиції, й розуміють, що в міліцію йдуть:
а) олігофрени романтики, яких згодом або виганяють або навчають красти та брати хабарі;
б) "нармальні пацанчєкі", щоб "баблішко зашибать".
Розмови про обовязки і честь міліції варто вважати приступами олігофренії або жорстокого цинізму. З цим погодиться кожен українець, що самостійно заробляє собі на життя.
Але засилля адідасу та сандалій поверх шкарпеток набагато ширше, ніж ряди доблесних внутрішніх органів. Ба, навіть по зомбоящику транслюються серіали та інший ширпотреб, що пропагує "пацанізм".
Одним словом "бути пацаном" - це погано. Ще гірше ніж бути емо, ванількою чи шанувальником Джастіна Бібера. Хоча серед пацанів немало слухають останнього. А від Бібера до Азіса - навіть не крок, а півкроку. Ви спитаєте - а ким тоді бути? Тьолкою, пєдіком, шолі? Нє. Будьте людиною. Не треба корчити з себе хуй знає кого, підганяти своє Я під чужі й недосконалі рамки. Тим паче люди, яких всі поважають точно не були "пацанами". Ні Джобс, ні Черчілль пацанами себе не називали - але вони були людьми. Й саме цим досягли того, що їх памятають та шанують і після смерті. Й величають Людьми. А пацаном був наш президент. Хоча чого був? І дотепер є. Як і мінімум половина Верховної Ради України. А до чого призводить влада "пацанчиків", хай і дорослих та впливових - можете спостерігати в режимі реального часу. Всюди.
Тож не будьте "пацанами" - будьте собою, людьми. В сраку азісу канони поведінки, які не збігаються зі звичайною людською мораллю. Не треба намагатися бути "попрощє" - будь собою. І якщо ти спортсмен - то в спортивці займайся, а не йди на діскач набухатися, й потім рачки в спортивному костюмі добиратись додому чи обригувати метро. В такому випадку ти не спортсмен і не людина. А просто бидло, пацан, уйобіще, виразка на обличчі нації.
П. С. І ще: спортивний одяг - спецодяг, не треба його таскати всюди. А якщо ти вважаєш за круте валандатися між люди так, то вдягай калоші електрика, жилетку автодорівця, штани парковщика та каску пожежника - а хулє? По простому, по пацанськи.
Цікаво?
Отже, головна думка - людина, що називає себе "пацаном" - психічно хвора за замовчанням. І не тому що "пацан на івриті (узбецькому, корейському, циганському - свій варіант) означає кастрат. Не тому. Хоча, якщо такий факт й справді має місце - це для "пациків" не плюс. Просто позиціонування себе як "пацана", особливо як "нормального пацана" нівелює всі індивідаулістичні якості, роблячи людину лише однією бидлоособистістю із стада. Не дарма на зонах "бик" і "пацан" - майже одне і те ж. Крім того, якщо врахувати, що всі мусора вважають себе "нормальними пацаними" - це поняття взагалі набуває негативного забарвлення. Ну принаймні для людей, що мають реалістичні позиції, й розуміють, що в міліцію йдуть:
а) олігофрени романтики, яких згодом або виганяють або навчають красти та брати хабарі;
б) "нармальні пацанчєкі", щоб "баблішко зашибать".
Розмови про обовязки і честь міліції варто вважати приступами олігофренії або жорстокого цинізму. З цим погодиться кожен українець, що самостійно заробляє собі на життя.
Але засилля адідасу та сандалій поверх шкарпеток набагато ширше, ніж ряди доблесних внутрішніх органів. Ба, навіть по зомбоящику транслюються серіали та інший ширпотреб, що пропагує "пацанізм".
Одним словом "бути пацаном" - це погано. Ще гірше ніж бути емо, ванількою чи шанувальником Джастіна Бібера. Хоча серед пацанів немало слухають останнього. А від Бібера до Азіса - навіть не крок, а півкроку. Ви спитаєте - а ким тоді бути? Тьолкою, пєдіком, шолі? Нє. Будьте людиною. Не треба корчити з себе хуй знає кого, підганяти своє Я під чужі й недосконалі рамки. Тим паче люди, яких всі поважають точно не були "пацанами". Ні Джобс, ні Черчілль пацанами себе не називали - але вони були людьми. Й саме цим досягли того, що їх памятають та шанують і після смерті. Й величають Людьми. А пацаном був наш президент. Хоча чого був? І дотепер є. Як і мінімум половина Верховної Ради України. А до чого призводить влада "пацанчиків", хай і дорослих та впливових - можете спостерігати в режимі реального часу. Всюди.
Тож не будьте "пацанами" - будьте собою, людьми. В сраку азісу канони поведінки, які не збігаються зі звичайною людською мораллю. Не треба намагатися бути "попрощє" - будь собою. І якщо ти спортсмен - то в спортивці займайся, а не йди на діскач набухатися, й потім рачки в спортивному костюмі добиратись додому чи обригувати метро. В такому випадку ти не спортсмен і не людина. А просто бидло, пацан, уйобіще, виразка на обличчі нації.
П. С. І ще: спортивний одяг - спецодяг, не треба його таскати всюди. А якщо ти вважаєш за круте валандатися між люди так, то вдягай калоші електрика, жилетку автодорівця, штани парковщика та каску пожежника - а хулє? По простому, по пацанськи.
Цікаво?
Збережи в соцмережі та поділись з друзями)
Коментарі
Дописати коментар