12 обіцянок Луценка

Кожного разу, як тільки в новини потрапляє якась резонансна справа і збурює соцмережі, незабаром з'являється новина про те, що Генпрокурор Юрій Луценко бере її під свій контроль. Соцмережі заспокоюються до наступної резонансної справи або не заспокоюються, якщо є люди, які нагадують що справу не завершено, справедливості не досягнуто.

Я взяв 12 справ різних тематик і степеню резонансності, які брав під особистий контроль Луценко, і вирішив перевірити чи дає особистий контроль Генпрокурора очікуваний соцмережами результат. І почав з обіянки, яку давав ще Міністр внутрішніх справ Юрій Луценко.

Смертельне ДТП з Файнгольдом

16 вересня 2008 року син екс-депутата Сімферопольської міськради Йосипа Файнгольда Віталій, керуючи Бентлі, на швидкості 171 км/год збив 25-річну мотоциклістку Анну Мішуткіну і протягнув її тіло близько 150 метрів. Також пошкодження отримали автомобілі  "Daewoo" і "Geely". Тодішній міністр внутнішніх справ Юрій Луценко заявив, що бере резонансну справу під особистий контроль, адже деякі обставини вказують, що водій авто намагався втекти з місця аварії:

У протоколі також вказано, що після зіткнення автомобіля з мотоциклом тіло дівчини протягнуло по асфальту ще близько 150 метрів, що вказує на спробу власника "Bentley" зникнути з місця ДТП.

На суді батько винуватця говорив що у Віталія гепатит, його печінка руйнується, йому потрібен постійний догляд лікаря. 8 жовтня суд присудив доньці загиблої 500 тисяч гривень моральної компенсації, батькові загиблої 125 тисяч. 14 жовтня суд виголосив вирок - 3 роки умовно. Батько загиблої і прокуратура продовжували оскаржувати рішення, вимагаючи збільшення компенсації йому до 500 тисяч, а прокуратура - реального ув'язнення. А в серпні 2011 справу було остаточно закрито, Віталій Файнгольд звільнений від кримінальної відповідальності і оголошний невинним.

Результат: 625 тисяч гривень моральної компенсації і 3 роки умовно.

Смертельне ДТП з Толстошеєвим

09.01.2016 біля станції метро Лівобережна джип 22 річного Станіслава Толстошеєва на великій швидкості вилетів на тротуар і вбив жінку. Очевидці стверджували що стан водія був неадекватний, схожий на наркотичний. Градусу напруги додавав факт, що водій був сином впливового бізнесмена, піртнера регіоналів. Найбільшого резонансу справа набрала після публікації в соцмережах Толстошеєва з цигаркою, тоді як лікарі запевняли що він нетранспонтабельний для присутності в залі суду.

За висновками лікарів, причиною ДТП став судомний напад, це збурило соцмережі, і Станіславу присудили тримання під вартою з правом застави 137.8 тисяч гривень. Суспільство забуло про справу, 9 вересня прокуратура закрила кримінальне провадження. Це знову стало скандалом і 10 вересня Генпрокурор Луценко витребував справу Толстошеєва, а його речниці Лариса Сарган заявила:

Винні у покриванні мажора будуть притягненні до відповідальності. Справедливість буде відновлена.

16 вересня Луценко повернув справу і призначив ще одну психіатричну експертизу. 17 січня стало відомо, що результати експертизи підтверджені.

Результат: Толстошеєву заборонено керувати транспортними засобами, його водійське посвідчення анульовано. Обіцяного покарання винних в покриванні мажора не відбулося.

Вбивство Павла Шеремета

20 липня 2016 року дорогою на ранковий ефір здетонував вибуховий пристрій під водійським місцем автомобіля, за кермом якого перебував відомий журналіст Павло Шеремет. Справа одразу потрапила під особистий контроль Генпрокурора та Міністра ВС, висувалося кілька версій, включаючи версії, що ціллю була колега та цивільна дружина Павла Олена Притула або дестабілізація ситуації в державі. Зрештою основною версією обрали вбивство через професійну діяльність журналіста.
Варто зауважити, що минулого перед тим року пара помітила за собою стеження, а в ніч закладання вибухового пристрою біля будинку Павла при журналістському розслідуванні було помічено 2 автомобіля, які знаходилися там короткий час. Водієм одного з автомобілів був на той момент співробітник СБУ Ігор Устименко. Поділитися тим, що він міг бачити або контактами його товаришів, які також могли бачити обличчя пари яка заклала вибухівку, відмовився і обірвав звязок з журналістами.
В серпні 2018 Луценко заявив що у слідство натрапило на ниточку по якій ведуться активні слідчі дії, а в грудні додав що вона допомогла звузити коло підозрюваних з декількох тисяч до кількох сотень осіб, але мова йде не про замовників, а виконавців:

Коло підозрюваних у виконанні дуже серйозно звузилось.Із декількох тисяч до декількох сот.

На питання коли стануть відомі імена вбивць, Генпрокурор відповісти не зміг:

Замість відповіді скажу вам,що навіть ФБР не змогла надати нам жодної допомоги.

На поточний момент у справі Шеремета проведено більше тисячі допитів та двох десятків експертиз, але жодної підозри нікому не висунуто.

Результат: Нема.

Смертельне ДТП на Салтівському шосе

27 грудня 2016 року на Салтівському шосе в місті Харкові водій Toyota Prado Павло Мороз в стані алкогольного сп'яніння не впорався з керуванням і виїхав на зустрічну смугу, зіткнувшись з автомобілем ВАЗ-2102. Унаслідок аварії на місці події загинула 8-місячна дівчинка. Її батьків госпіталізували у важкому стані. Через день батько дитини - 38-річний Олександр Полежака - помер від отриманих травм. Водій скоїв смертоносну аварію, тікаючи з місця іншої ДТП, вміст алкоголю в його крові перевищував допустимий у 8 разів, хоча Мороз заявив що випив вже після зіткнення в стані шоку, пляшка начебто була на задньому сидінні.

Коли в соцмережах з'явилася інформація про наміри правоохоронців злити справу, братові загиблого поету Артему Полежакі у фейсбуці написав Юрій Луценко:

Артеме, друже, прийми співчуття і мою допомогу. Всі вказівки забезпечити законне покарання - поставлені. Якщо треба інша допомога - я поруч.

Водій визнав провину і розкаявся, 6 квітня 2017 суд виніс вирок з правом апеляції протягом 30 днів. Оскільки ця тема більше не потрапляла в новини, можна припустити відсутність апеляції зі сторони захисту.

Результат: позбавлення волі на 8 років, позбавлення водійських прав на 3 роки.

Побиття тітушками АТОшника в Тернополі

22 квітня 2017 ввечері більше десяти спортсменів з охоронної фірми "Легіон" побили добровольця АТО та біатлоніста Олександра Починка. Олександр з побратимом зайшов в готель "Глобус" привітати кума, який там в ресторані святкував день народження. В самому готелі на той час вже більше місяця  жило біля сорока бійців з харківських бійцівських клубів, що раніше були пов'язані з терористичною організацією "Оплот", які виконували силові дії в різних куточках Тернопільської області в інтересах агрохолдингу "Мрія". Начальник ГУНП Тернопільської області О. Богомол спочатку оголосив нападників "адекватними спортсменами", а згодом назвав це побутовою сутичкою, в якій можливо винен постраждалий, від якого тітушки змушені були захищатися, і що винен понесе покарання не зважаючи на свої заслуги:

Ми зараз вивчаємо чи це були хуліганські дії, чи це були дії зворотні на дії людей, які отримали тілесні ушкодження. Проведемо розслідування якомога швидше. Ніхто не буде стояти осторонь, не зважаючи на свої заслуги перед Батьківщиною і людьми.

А потім запросив до мікрофону одного з трьох запрошених ним представників "Легіону" Гаврилова. Громадський активіст Катерина Бойко з цього приводу зазначила, що за її інформацією, «Легіон» має близькі стосунки з сином Міністра УМВС України Арсена Авакова. Сам Гаврилов не заперечив факту особистого знайомства з Олександром Аваковим, оскільки вони майже ровесники і родом з Харкова.

Про цей інцидент Юрія Луценка в фейсбуці повідомив тернополянин Олександр Семенюк, виклавши в коментарях до одного з постів посилання на новину. Генпрокурор відповів:

Заяву - в поліцію. Координати - мені.

Але вже 15 травня бойовики знову потрапили в новини, здійснивши напад на мешканів села Городниця на Гусятинщині. Вони силою не давали людям проводити господарську діяльність, нічого не пояснювали і дружньо розмовляли з поліцією, коли селяни не відволікали їх спробами пройти на свої ділянки.

Після розслідування Починка було позбавлено травматичної зброї та дозволу на неї.Результат: Нема.

Розкрадання бюджету через Укроборонпром

Армія та оборонна промисловість протягом останніх трьох десятиліть були в топі серед об'єктів розкрадання. Наживалися всі - від міністрів оборони до прапорщиків та недобросовісних сержантів. Але в 2014 році Україна вступила у війну. Вступила з практично відсутньою армією і фактично відсутньою оборонною промисловістю. Перші роки волонтери буквально на собі перевозили сучасні зразки амуніції, відкривалися українські підприємства з виробництва необхідних Укроборонпрому деталей та виробів. Але з початку 2015 стало ясно, що повномасштабного вторгнення росіян найближчим часом не буде, і люди зі звязками почали витісняти чесних промисловців. І на фронт через закриті закупівлі поїхали неякісна продукція з Китаю за завищеними цінами, списані деталі з українських, а то й російських складів, закуплені Укроборонпромом за ціною в рази вищою, ніж вартість якісної продукції на відкритому ринку.

В червні 2016 на слуху були корупційні схеми за участю Укроборонпрому, Кванту і Укртеху, але реальних покарань за розкрадання тоді ніхто не поніс. Приблизно в той час Юрій Луценко, намагаючись применшити роль журналістів у викритті розкрадань на армії, заявив:

Фактично журналістське розслідування з'явилося в той момент, коли ми стояли на фінішній прямій.

Станом на 10 травня 2017 року Парламентська робоча група з перевірки Укроборонпрому , яку було створено у ВР наприкінці 2016 року, зі звіту про листування Держконцерну з правоохоронними органами можна зробити висновок що на третину зі 152 звернень щодо зловживань не отримано жодної реакції правоохоронців, а кінцевий наслідок у вигляді судового вироку мало лише одне звернення. Хоча навіть в цьому єдиному випадку керівник ДП уникнув тюремного ув'язнення.

Фінішна пряма дотягнулася аж до президентських виборів, поки скандали на тему розкрадання грошей через Укроборонпром приглушувалися не менш резонансними справами. І коли розслідування "Наші гроші" з новими фактами нагадали про давно забуту тему, їх звинуватили ледь не в прямій роботі на Кремль. Але все ж Генпрокурор пригадав, що слідство на цю тему  досі ведеться, а новий фігурант розслідування Олег Гладковський був звільнений з займаних ним посад, ряд чиновників оборонної промисловості були тимчасово затримані НАБУ.

Результат: 1 судовий вирок без ув'язнення, звільнення з посад Гладковського, арешт кількох чиновників оборонної промисловості.

Вбивство Ірини Ноздровської.

1 січня 2018 року в річці біля Демидова Вишгородського району було знайдено тіло зниклої 2 дні тому правозахисниці Ірини Ноздровської. Ірина була відома тим, що два роки домагалася справедливості щодо винуватця аварії в якій загинула її сестра Світлана Сапатинська - жителя села Демидів Дмитра Россошанського, який скоїв наїзд у стані наркотичного сп'яніння. Дядько Россошанського на той час обіймав посаду голови Вишгородського районного суду. Судові розгляди тривали понад два роки, Ірина отримувала погрози від Росошанських, і Обухівський суд засудив Россошанського до 7 років позбавлення волі. 27 грудня захист Россошанського мало не домігся звільнення злочинця за амністією в Апеляційному суді Київської області. За рішенням суду, справу повернули до суду першої інстанції і арешт Россошанського продовжили на 60 діб. 29 грудня Ірина Ноздровська зникла.

Ця ситуація розгнівила соцмережі і вивела людей на мітинг. Генпрокурор відреагував у фейсбуці і заявив:

1. Справа на моєму контролі з першого дня.  2. Я на робочому місці заслухав хід слідства.  3. Результати слідства від мітингів не залежать.

8 січня за підозрою у вбивстві Ноздровської затримали батька Дмитра Россошанського - 64-річного Юрія Россошанського. 9 січня суд обрав йому запобіжний захід у вигляді утримання під вартою терміном на 60 діб без можливості внесення застави. 10 січня перший заступник начальника Нацполіції В'ячеслав Аброськін заявив, що на тілі убитої було виявлено ДНК Юрія Россошанського.

Але і захист Росошанського, і адвокати сім'ї загиблої вважали що Юрій себе обмовив, адже його фізичний стан не викликає впевненості, що він міг протягнути тіло аж до річки. До того ж в матеріалах справи згадувалося про ще одну неопізнану ДНК під нігтями жертви, тобто у обвинуваченого повинен був бути спільник.

24 жовтня 2018 року Дмитра Россошанського засудили до семи років ув'язнення. Його визнали винним у скоєнні ДТП, в якій загинула Світлана Сапатинська - сестра вбитої правозахисниці Ірини Ноздровської. Россошанського також позбавили права керувати транспортними засобами строком на три роки.

В цьому з'явилися новини по справі убивства Ірини. "Після проведення консультацій із фахівцями ми з'ясували, що там мало бути кілька людей. Але на сьогоднішній день ми нічого зробити не можемо. Адже поліція нібито не бачить підстав для ініціювання нового досудового розслідування", - сказав Панченко. У зв'язку з цим адвокат звернувся до ТСК із проханням сприяти проведенню розслідування і висловив готовність оформити це прохання документально. Він нагадав, що Россошанський помилився при зазначенні місця вбивства, а на останньому засіданні суду у справі відмовився від визнання своєї провини.

Результат: Суди по Юрію Росошанському тривають, після останнього засідання наприкінці січня 2019 року тримання під вартою продовжили на 2 місяці.

Обшуки на "Новій пошті"

16 березня 2018 року представники Генеральної прокуратури провели близько 15 обшуків складських та офісних приміщень ТОВ «Нова пошта» у Києві, Полтаві, Харкові та Дніпрі.
Про причини повідомила у фейсбуці прес-секретар генпрокурора Лариса Сарган:

За даними ДФС і за матеріалами кримінального провадження, посадові особи групи споріднених компаній використовували злочинну схему, спрямовану на надання послуг з переведення у готівку безготівкових коштів і з мінімізації податкових зобов'язань підприємств-клієнтів шляхом формування фіктивного податкового кредиту з проведенням безтоварних операцій з використанням підроблених документів підприємств з ознаками фіктивності, що призводило до несплати податків в особливо великих розмірах.

Луценко додав, що справа на його особистому контролі і він ознайомив співзасновника компанії Климова з численними фактами порушень, які були виявлені в роботі відділень "Нової пошти":

Зокрема, це стосувалося пересилання у великих обсягах безакцизних алкогольних товарів і наркотичних речовин.

Робота всеукраїнського оператора доставок сповільнилася, що викликало резонанс серед користувачів "Нової пошти". Адвокати компанії планували подати в суд через порушення під час обшуків, коли обмежували переміщення працівників, намагались вилучити техніку, скачували конфіденційні файли з корпоративних комп'ютерів.
14 червня 2018 року справа ГПУ проти "Нової пошти" була закрита через відсутність складу злочину.
Результат: Нема.

Вибух міномету "Молот" на Рівненському полігоні

6 липня 2018 року вранці під час бригадних тактичних навчань на 233-му Рівненському загальновійськовому полігоні  загинуло 3 військовослужбовця та 9 отримали поранення. Прес-служба повідомила, що під час виконання військовослужбовцями однієї з військових частин вогневого завдання щодо знищення умовного противника з веденням вогню мінометної батареї з закритої вогневої позиції відбувся вибух міни у каналі ствола міномету.

Речник генпрокуратури Андрій Лисенко у фейсбуці повідомив:

Генеральний прокурор бере під особистий контроль розслідування інциденту, а також відповідність мінометів "Молот" технічним умовам.Військова прокуратура встановлює обставини загибелі і травмувань військовослужбовців на Рівненському полігоні. За процесуального керівництва військової прокуратури Рівненського гарнізону проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні за фактом порушення правил поводження з боєприпасами, що спричинило загибель і тілесні ушкодження кількох осіб.

Це не перший інцидент з мінометом "Молот". 25.07.2016 на полігоні "Широкий лан" вибух цього міномету призвів до загибелі 2 військовослужбовців, 9 пережили поранення. На початку листопада 2016 від вибуху при експлуатації загинули 2 бійця "Айдару". 30.03.2017 при експлуатації загинули ще три воїни в Авдіївці. Всі смерті сталися через розрив міни в каналі ствола, військове керівництво бачить виною порушення правил експлуатації міномету.

Мінометники 72 омбр в серпні 2016 проводили випробовування "Молоту" в районі АТО. За словами одного з військовослужбовців, Топольського, тоді з 12 мінометів один розвалився ще до приїзду на вогневу позицію, а ще один – після першого ж пострілу. Крім того, ще в одного міномета, банально відвалився механізм горизонтування – одне з пристосувань приведення ствола міномету в бойове положення. Після п'ятого пострілу механізм одного з мінометів почав клинити.

Волонтери і журналісти бачать проблему в неякісному металі ствола. Поганої слави міномет зажив і серед солдатів.

Результат: Через інцидент на рівненському полігоні президент України Петро Порошенко вжив заходів  – головнокомандувач доручив вищому військовому командуванню заборонити використання мінометів "Молот" під час військових навчань до кінця 2018 року.

Смертельне ДТП з Островським
24 липня 2018 року ввечері на бульварі Лесі Українки Кирило Островський на автомобілі Hummer, здійснив наїзд на 8-річну дівчинку на пішохідному переході. Від отриманих травм дитина померла у дорогою до лікарні. Водій позашляховика з місця події поїхав, його знайшли біля торгового центру.  
Під час затримання він пручався і кричав, що з ним поводяться несправедливо. За словами поліції, перших ознак алкогольного сп'яніння у нього не було.
Генпрокурор на своїй сторінці повідомив, що бере справу під особистий контроль:

Справу про київське ДТП, в якій загинула дитина, взяв на особистий контроль. Поліція Києва, як і в Харкові перед цим, спрацювала жорстко і правильно. Водія затримано, взяли аналізи сечі на алкоголь і наркоречовини. Для повноти аналізів подали в суд клопотання на примусовий відбір крові та волосся. Прокурори готують звернення до суду про арешт водія без права застави.

26 липня суд взяв під варту Островського на два місяці, а 11 вересня підозрюваному та його захисникам було повідомлено про завершення досудового розслідування. Слідчі оголосили водію автомобіля Hummer кінцеву підозру у скоєнні правопорушення, передбаченого двома статтями Кримінального кодексу України: ч. 2 ст. 286 (Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами) та ч. 1 ст. 135 (Залишення в небезпеці). Справу передано до Печерського райсуду Києва. Згідно із даними дослідження, у водія не виявлено алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. В січні 2019 суд продовжив тримання Островського під вартою до 9 березня.
Результат: обвинувачуваний під вартою, суд триває.

Справа Катерини Гандзюк

31 липня 2018 року вранці відому активістку та працівницю Херсонської міськради облили концентрованою сульфатною кислотою по дорозі на роботу. Опіки були на третині тіла, включаючи око. Херсонскими поліцейськими відкрито справу за ст.296 ККУ – "Хуліганство".

Справа почала набувати розголосу і прес-секретар генерального прокурора Лариса Сарган у Facebook повідомила, що Юрій Луценко взяв під особистий контроль кримінальну справу, відкриту за фактом нападу на в. о. керуючої справами Херсонської міської ради Катерину Гандзюк. За її словами, злочин, вчинений проти Гандзюк, вже перекваліфіковано на ч. 2 ст. 121 Кримінального кодексу України "Умисні тяжкі тілесні ушкодження, вчинені з метою залякування потерпілого".

Наступного дня її відправили в Київ, співпрацювати з херсонською поліцією вона відмовилась, вважаючи їх причетними до нападу, до справи долучили СБУ. 3 серпня повідомлено про затримання Миколи Новікова, якого звинуватили в нападі і оголосили що мають достатньо доказів його вини, але зусиллями журналістів та активістів було доведено, що він не має жодного відношення до цієї справи і на момент злочину перебував далеко від міста, хоча Луценко поставив під сумнів його алібі і розкритикував активістів за тиск на слідство. Згодом з допомогою журналістів знайдено і затримано поліцією групу справжніх виконавців, які зізналися в скоєному: В'ячеслав Вишневський, Віктор Горбунов, Володимир Васянович, Сергій Торбін і Микита Грабчук. Також Луценко заявив, що перевіряють на причетність працівника МВС Артема Антощука, з яким у жертви був конфлікт:

Так, звичайно, ця версія існує. Хочу звернути вашу увагу, що він поїхав з Херсона півроку тому. Зараз він працює в центральному апараті. Так, у них з Катериною було достатньо багато конфліктів, тому ця версія перевіряється.

Луценко пояснив, як проводиться це розслідування:

Ми вчинили наступним чином: справу по ймовірному виконавцю замаху на Гандзюк, якого затримали, веде поліція. СБУ за моєю вказівкою зареєструвала справу про ймовірних замовників. Поліція рухається по своєму сліду знизу, СБУ рухається зверху.

Акція "Хто замовив Катерину Гандзюк" ширилась Україною, відбулося декілька скандалів з відвертою ненавистю поліції до активістів, що спровокувало застосування сили.

4 листопада 2018 року близько 12:30 на офіційній сторінці групи підтримки Катерини Гандзюк з'явилася інформація про її смерть. Луценко висловився:

Смерть Каті Гандзюк переживаю як особисте горе... Встановлені виконавці та організатор постануть перед судом. Все, що я обіцяв Каті, коли навідував її в лікарні – буде виконано.

5 листопада  спільнота "Хто замовив Катю Гандзюк?" (сторінка https://www.facebook.com/gandziukgate) заявила у Facebook про зв'язок помічника народного депутата від БПП Миколи Паламарчука Ігоря Павловського з виконавцями злочину. Згодом затримано екс-помічника депутата від БПП Паламарчука - Ігоря Павловського.

4 грудня 2018 року правоохоронці оголосили підозру в організації нападу на Гандзюк Олексію Левіну (Москалу), якого пов'язують з місцевою херсонською владою. Левіна оголосили в розшук, він переховується у Домінікані.  Левін зник з поля зору правоохоронців 19 серпня 2018 року.

Батько Гандзюк на ТСК заявив, що організатор вбивства його доньки співпрацював з тоді ще партійцем "Батьківщини" Владиславом Мангером та партійцями БПП Андрієм Гордєєвим та Євгеном Рищуком. Рищук був відсторонений від посади зама Херсонської ОДА, його шеф Гордєєв поки на посаді.

11 лютого голові Херсонської облради за квотою ВО "Батьківщина" В. Мангеру оголосили підозру в організації вбивства, Луценко оголосив:

Мангер являється верхівкою цього цього злочину. Саме він замовив і частково організував шлхом свого фінансування цей злочин.

Але 15 лютого за нього внесли заставу. 4 березня суд відмовив прокурорам в продовженні обмежувальних заходів щодо Мангера і зараз він перебуває на волі без інших обмежень, закордонний паспорт йому повернули

6 березня суд на 1 місяць відсторонив Владислава Мангера від посади голови Херсонської облради.

Результат: Виконавців затримано, деяких організаторів також. Замовники на волі. Слідство триває завдяки прискіпливій увазі громадськості.

Злочини проти мітингувальників на Майдані

Це найрезонансніша справа з найбільшою кількістю вбитих цивільних за останні 30 років. Справа надзвичайно обширна, тільки перелік всіх епізодів займе цілу статтю, тому напишу дуже стисло.

Логічно припустити, що в силових структурах всі накази, видача зброї та спецзасобів залишають по собі документальний слід від ініціатора наказу до виконавців, що розстріляли та закатували більше сотні людей та більше тисячі поранили. Але всі документи втрачені.

12 травня 2016 року Юрія Луценка було призначено на посаду Генерального прокурора України. За кілька днів після цього він заявив:

На цей момент маємо три наслідки слідства. Перше - Головне слідче управління, яке буде вести всі поточні справи і особливі статуси департаментів, які ніби-то виконували політичне завдання - ліквідовані. Друге - це справи Майдану, які будуть вестись під моїм прямим керівництвом. І третє - це економічні злочини минулого, які буде розслідувати військова прокуратура.

Про підозру у скоєнні злочинів проти Майдану загалом повідомлено 413 особам, з них: 48 – високопосадовці, 208 – правоохоронці, 27 – слідчі, 20 – прокурори, 16 – судді. Загалом, направлено до суду щодо подій на Майдані обвинувальні акти стосовно 252-х осіб, визнано винними 50 осіб, щодо 43-х з них винесені вироки, які містять покарання (в інших випадках особи визнані винними, але звільнені від покарання). У розшуку перебувають 102 фігуранти у справі про вбивства активістів на Майдані. Усі кому присудили ув'язнення - тітушки (2 особи), по решті суди йдуть, підсудні перебувають під різними запобіжними заходами.

Повний та актуальний перелік судових засідань по різних епізодах можна знайти на сторінці Адвокатської дорадчої групи в фейсбуці (https://www.facebook.com/HeavenlyHundredLawyers/)

Результат: Покарані лише деякі тітушки, абсолютна більшість правоохоронців з причетних до вбивств досі перебувають на посадах під захистом керівництва МВС або втекли в РФ. Жодного правоохоронця, що стріляв або віддавав наказ стріляти в мітингувальників не покарано.

Висновки

Як бачимо, результат не залежить від особистого контролю Генпрокурора чи інших високопосадовців, часто цими заявами вони просто себе піарять на чужому горі і не несуть за свої слова ні моральної, ні правової відповідальності. Можливо в якихось справах їхній особистий контроль насправді дієвий, і ці справи з їхнім особистим інтересом, тому контроль там добросовісний, а не для інтерв'ю. Але можливо і за таких обставин вони безсилі, ми цього не знаємо.

Але результат точно залежить від резонансу справи, чим більше шуму в інформаційному просторі та незручних питань правоохоронцям, контролю суддів, тим вища вірогідність, що справедливість буде. Тому не погоджуся з словами Юрія Віталійовича, що результат від мітингів не залежить - залежить, сильно залежить. Але і це не панацея при успадкованій від регіоналів абсолютній корумпованості судів та правоохоронців. Головне - не здаватися і голосно заявляти про несправедливість, просити допомоги в журналістів та активістів ГО та йти до мети.

Як казав Шевченко, борітеся - поборете. Ніхто вам не допоможе, якщо ви самі не почнете собі допомагати.