Коли кілька днів тому я
вперше побачив ту телеграму про планування демонтажу барикад групою ініціативних
киян, чесно, я думав що туди приведуть тисячу-півтори просТітушок, які під
виглядом киян ломитимуться в наметове містечко мародерствувати, євромайданівці
їх будуть стримувати - і все це виглядатиме як сутичка між киянами й мітингувальниками-«западенцями».
Ігнорування комунальними службами своїх обов’язків і блокування даїшниками
транспорту, що міг би вивезти сміття з Майдану, теж впливало на обличчя
протесту – нехай і акуратно упаковані, але все ж гори мішків сміття спричиняли
гнітюче враження – і це могло стати ще одним додатковим мінусом, який би
розкручувався провладними ЗМІ.
Чому я вважав що
прийдуть продажні шкури під виглядом киян? Тому що я сам живу в Києві надто
довго, щоб не відчувати настроїв міста. Коли половина людей в метро з
жовто-блакитною символікою, а інша хоч і без неї (як я) – але теж підтримує
прагнення жити краще, - то навряд чи хто зможе переконати мене, що жителі
столиці за примусове відбирання квартир у пересічних громадян для заселення
донецької банди, за багатогодинні пробки на протязі останніх кількох років, бо
дорогоцінні дупи бояться їздити як люди, чи за те, щоб доля Києва вирішувалась
у Межигір’ї – бо ж обраних киянами райрад і мера ліквідовано, є лише
особисто підпорядкований презеку намісник і його команда.
Пам’ятається,
що як в понеділок 9.12 в метро одразу на трьох найближчих до Майдану станціях з’явилась
«бімба», тисячі й тисячі киян рушили в центр і йшли неперервною рікою від інших
станцій метро пішки. Така порівняно маловживана станція, як «Університет» мала
величезну пробку з пасажирів на вихід, на ескалаторах без всяких дирижерів раз
за разом скандували в сотню голосів «Слава Україні», «Банду геть» та інші гасла
Євромайдану. І не було там наляканих, байдужих, негідників – в очах читався
обурення, гнів, бажання відстояти своє, і якщо треба – то й стати героєм.
Коли ми стояли в ніч на
11.12, коли Беркут налітав і збоку, і зі спини - і врукопашну бив мирних
мітингувальників, які не чинили жодного спротиву, крім як намагалися встояти на місці, коли вперше
за останні 800 років бив київський набат – посеред ночі знову кияни масово рушили
на Майдан, таксі підвозили всіх безкоштовно – і ми знову встояли.
Тому, коли з’явилась
новина про те, що буцімто кияни розбиратимуть барикади, які завдяки їм були
збудовані і встояли – у мене вчергове промайнула думка – невже владні бандюки справді
всіх крім себе вважають дебілами?
Але коли я прийшов
захищати барикади – то побачив тільки з півсотні журналістів (майже всіх
національних каналів і видань) та захисників барикад. ПросТітушок видно не
було. В 11:30 я вирішив таки сходити подивитись на Бесарабку, чого ніхто не
йде. Навпроти Білли стояло чоловік тридцять – але майже всі вони були з нашою
символікою. Таки помітивши чоловіка з
якимось антиєвромайданівським плакатом я підійшов подивитись скільки ж їх там
проти народу зібралось. Коли я порахував – я був вражений мало не наповал – їх
там зібралось аж 4!
Саме тоді в мене з’явилась
ідея картинки з порівнянням непроплаченого мітингу проти влади і в підтримку
влади. Чому вони вирішили що до них приєднаються кияни - я не розумію. Може вони свято вірили в те, що
говорить Кисельов, чи передивились Першого каналу (нашого й російського),
повірили в чесно зібраний Антимайдан – в такому випадку вони просто зомбі, що
не мають своїх думок. До того ж мені здається, що вони з тих киян, які в 2010
масово перевернулися з донецьких гопніків в жителів столиці.
Що є позитивного в тому
що такий фарс відбувся? Те, що реальність показала справжнє ставлення киян до
Євромайдану, а не ту істерію ботів-«киян» з російськими ІР-адресами, що
розказували в мережах феєричну маячню про події в Києві. Тепер на всі закиди
про те що кияни проти Майдану, їх можна тицяти у факти – у Києві навіть після
повідомлення по всіх каналах про суботник з розбиранням барикад розбирати їх не
прийшов ніхто, крім організаторів. Адже реальність така – скільки б грошей не
платили донецькі бандюки просТітушкам – реальної підтримки у них нема. Їх
підтримують рівно стільки, на скількох продажних у банди вистачить грошей – і
більше ні на одного.
Ми стояли, стоїмо і
будемо стояти до перемоги.
Слава Україні!
Цікаво?
Збережи в соцмережі та поділись з друзями!
Коментарі
Дописати коментар