І якщо деякі барани прагнуть всоте розбити лоба об сталеві ворота банкової - вперед, вам не звикати. Але перед тим згадайте, бойовички, що після того, як вам накостиляли ввечері в неділю, ви поховалися по схронах, як пацюки, - а такі як я студенти вийшли під дощ, вітер і холод щоб не дати зійти Євромайдану нанівець. І нам це вдалось! Й зробили ми це без допомоги політиків, що за звичкою лізли на сцену - але вона була не їх, мікрофон належав новосформованому громадянському суспільству, а не партійним фанатикам. Вони ображалися, мовляв, як це бидло дозволяє само собі вирішувати, чого хотіти, а не слухає вождиків? Їх майдан приречений, казали вони. Але люди сказали інакще.
Євромайдан став найвідомішою у світі українською акцією з 2004, й другою за масовістю в історії України за Незалежності. В 2004 ми хотіли перекласти проблеми з хворої голови на здорову пошвидше - в 2013 мета й стратегія була інша.
Євромайдан мав за ціль не негайне підписання асоціації - хоча чесно надія жевріла) Але це була гарна можливість для консолідації народу й виділення думачої частини в основу громадського суспільства, а не партійні легіони. Й це було на часі, тому що саме такий посил підтримали мільйони людей у світі й Україні.
Також Євромайдан чи не вперше в історії Незалежності показав справжнє місце політиків - не як господарів, а як слуг народу. Не вони керували Євромайданом і студентами - а навпаки. Цілий тиждень їм не дозволяли розлякувати народ - а коли на кульмінації дали слово, то виглядали вони на фоні голів студентських страйкомів не найвигідніше, з політиків найкраще зрозумів сенс Євромайдану Луценко (мабуть тому, що єдиний з них ходив і просто спілкувався з людьми). Ба, навіть дуже втомлена, хвора, зі зірваним голосом Руслана виглядала національною надією на їх фоні.
Також один з головних плюсів - те, що народ зрозумів, що вождізм - це не весь патріотизм. Й тепер не питали "за кого", а питали "за що" люди вийшли. Люди почали вірити в ідеї й готові їх захищати.
Євромайдан вивів у політику нове покоління. Якщо раніше просто модно (в більшій-меншій мірі) було бути патріотом, то зараз показник твоя справжня активність й готовність стояти за своє. Молодь вивели з апатії й привели до основ будівництва держави, й студенти усвідомили, наскільки вони велика й важлива сила.
Можна ще знаходити плюси - але навіть цих більш ніж досить за якийсь тиждень протесту. Ми отримали:
1) основу громадянського суспільства;
2) усвідомлення політиками свого справжнього призначення;
3) молоду кров в українське державотворення;
4) вміння відстоювати свої ідеї, а не інтереси окремих політиків-вождів.
Головне - не здаватися на досягнутому. Розширювати громадське суспільство, формувати молодіжні органи набуття політичного досвіду й контролю партій, підтримувати акції що призведуть до досягнення нашої головної мети - України в Євросоюзі.
Тож вітаю зі здобутками Євромайдану українське суспільство й дякую всім хто пліч-о-пліч відстоював свої ідеї.
І ледве не забув - якщо Янукович з урядом вирішив закрити світ від нас, то ми в боргу не зостались - під петицією про вимогу санкцій до зрадників майже 98 тисяч підписів з 100 необхідних для розгляду й ухвали санкцій.
Цікаво?
Збережи в соцмережі та поділись з друзями)
Коментарі
Дописати коментар