Перейти до основного вмісту

Російськомовні! Поверніть мені мої гроші!

По перше хочу привітати всіх пенсіонерів з початком виборчої кампанії - тепер вони мають вдосталь гречки та отрути від жуків. Якщо хочете кращого майбутнього, раджу присмачити кашу "Антижуком" - після цього вам додадуть по 100 гривень пенсії щомісячно. Чесно кажу, прямо як кандидат в депутати!
До речі, сьогодні в тролейбусі не міг навіть газету почитати через баталію пенсіонерів за кандидатів. Кого тільки не було - і "покращенці", і юлеботи, комуняки та ющенкомани. Так що в Києві кампанія почалася на 101%.
А тепер про головне.
Після підписання ЯнукАнусом закону про мови партія злодюг та корупціонерів не тільки взялася до його впровадження, а й підрахувала, скільки в першу чергу вони розкрадуть освоять коштів на заходи й процедури повязані з впровадженням цієї пісюльки в життя. Попередньо названо цифру в 19 мільярдів гривень ( майже $ 2.4 мільярда, тобто один транш кредиту від МВФ). а так як в процесі цифра постійно збільшуватиметься, то ще більше. Приблизно в 3 рази, як свідчить досвід.
Візьмемо початкову суму в 19*10^9 гривень й розділимо на кількість населення України (візьмемо 40 мільйонів). Виходить кожному українцю цей закон обійдеться у 475 гривень. Для початку. Згодом ця цифра може сягнути й 1500 гривень, може й більше.
А тепер питання.
Граждане русскоязычные, нахера вы надо нам здесь, такие дорогие?
Ностальгия? Чемодан, вокзал, Россия!
Територія України, за нещасливим для неї збігом, ваша Батьківщина? То будьте ласкаві, платіть за свою зручність. Безкоштовних нема навіть туалетів, не те що бланків. В держустановах нема грошей на простий папір - не те що на бланки російською. До того ж в паспортах та інших документах й так дубляж російською.
Чесно кажучи, в гробу я бачив Пушкіна, Лермонтова й путіна з їх мовою, якщо я повинен за це платити. Так я знаю кілька мов, в тому числі й українську. і якщо цього достатньо - то цього достатньо. якщо й вводити іншу мову - то англійську - це позитивно вплине на притік інвестицій до нашої економіки. Тому що в росії одні алкаші й олігархи (сидять на сировині) - хто там буде інвестувати?
Але оскільки регіональними мовами вводять лише російську (татарам та іншим зась), то будьте, ласкаві, платіть за себе. Комунізму навіть в СРСР не було.
Можете переказувати мені гроші на Київський головпоштамп, Матковський Олег Миколайович, до вимоги.


Ц
ікаво?
Збережи в соцмережі та поділись з друзями)

Коментарі

  1. "Чесно кажучи, в гробу я бачив Пушкіна, Лермонтова й путіна з їх мовою, якщо я повинен за це платити. "

    Жмотяра

    ВідповістиВидалити

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

Посвята першокурсників в 14 гуртожитку студмістечка КПІ

Вчора, 21 вересня відбулась посвята першокурсників в 14 гуртожитку студмістечка КПІ. Це надто неординарна подія, щоб залишати її без уваги, тож поділюся враженнями, і навіть деякими відеофактами)) Почалося все біля самого гуртожитку, де першокурсників посвячували матаналізом та годували перченою кашею і солоним компотом з яблук. Потім всі першокурсники 14 гуртожитку разом вирушили святкувати до клубу "Соррі, бабушка", де відбувалась вечірка в стилі "Стиляги" - всі були одягнені в дусі того самого фільму, грала пречудова музика, яка потім змінилась на драм та дабстеп. Крім того був конкурс на кращий номер між жителями 5 поверхів, це була реальна битва креативів. Але найкращими були номери 3 і 5 (нашого) поверхів. Але перемогли виконавці 3 поверху - хоч наш виступ зібрав у кілька разів більше оплесків і захвату, за них віддала вирішальний голос соцпрацівник, до того ж  вони скопіастили танеці і пісню з фільму, тобто  їх виступ був у дусі вечірки. Наш же виступ

Що таке #ЄвроМайдан ? ЄвроМайдан - це коли...

ЄвроМайдан - це коли люди відстоюють не політика, а саме свої інтереси, майбутнє, ідею. ЄвроМайдан - це коли десятки тисяч людей знявши шапки й поклавши руку на серце, співають державний гімн на головній площі країни о четвертій ранку при -10 морозу з ліхтариками в руках. ЄвроМайдан - це коли ти впевнений у тому, хто поряд з тобою. ЄвроМайдан - це коли ти можеш запросто поспілкуватися з тим, з ким й не уявляв своєї розмови - від закарпатських будівельників й луганських шахтарів до журналістів національних телеканалів й депутатів Верховної Ради.