Я переїхав в гуртожиток КПІ

Сьогодні я повернувся в Київ. Хоча й встав зараня, але автобус спізнився, тож майже годину мерз на автостанції. Осінь, нах(
В автобусі зустрів колишнього одногрупника - працює охоронцем, півмісяця на вахті, половину вдома. Знайома, колишній президент школи, теж була в тому автобусі - одружена, на останніх місяцях вагітності.
Якось так, всі вже всілись, а я лише починаю навчання.
Щоб потім працювати охоронцем?..
Сам не знаю, навіщо йду.
Щоб було. В господарстві лиш хвороба не потрібна, а диплом згодиться. Котяки згрібати наприклад.
//саме зараз сусід по кімнаті слухає "Чумачечую весну"
Поселення в общагу - це було щось з чимось.
Розповідати в подробицях - не хочу знов псувати собі настрій.
Виділю лише медсестру сусідньої поліклініки. Реальне уйобіще.
Так як врешті-решт заселився я пізно, то настрою, та й часу знайомитись особливо не було.
З семисот вранішніх гривень лишилось ледве півтори сотні. Й ще за общагу доплатити треба 640.
Одним словом я в шоці.
На завтра домовився про підробіток - саме вільний день. Хоча який підробіток - я йому ще біля трьохсот винен(((
Одним словом - жесть, как ана єсть(
Чекаю Дня Першокурсника - мо` хоть відорвусь))

Цікаво?

Збережи в соцмережі та поділись з друзями)