Перейти до основного вмісту

Вступна кампанія 2011 майже закінчилась - я майже студент КПІ ;)

Отак.
Якось непомітно для себе став (майже став - всяке ще може трапитись) студентом одного з найпрестижніших ВНЗ України - Київського Політехнічного Інституту.
Як памятаєте, документи в КПІ я подав майже в останній день вступної кампанії - і то випадково дізнавшись з їхнього сайту, що вступити туди не така вже й фантастика, як постійно малювали у новинах з Міністерства освіти і науки. Прийшов, написав заяви і подав документи - і от тепер я без п яти хвилин студент Інженерно Хімічного Факультету за спеціальністю машинобудування.
Звичайно, я подавав документи не тільки сюди, а й в інші ВНЗ: спершу в педагогічний ім. Драгоманова, потім перший раз подавав документи у НАУ, потім в тойже день подав документи в Могилянку (НаУМА), потім на решту спеціальностей подав докумети в НАУ та доздав документи на історію в педагогічний ім. Драгоманова, також за допомогою Електронного вступу подав заяву до КТУ, звідки навіть отримав лист про зарахування. В останній робочий день приймальних комісій я подав документи в Київський політехнічний Інститут, куди сьогодні із великим задоволенням і відніс документи.
Немало нервів мені зіпсував Електронний Вступ (та й не мені одному). Я написав окрему замітку-враження від вступної кампанії 2011 та й цілий цикл заміток на тему Вступної кампанії 2011 і напишу ще декілька, поки таки не стану повноцінним студентом.
Хоча точно не перестану писати - тим паче студентське життя само собою дає тисячу приводів написати в блог - а якщо хтось ще й має за розвагу то читати - то задоволені всі!
Так що до нових зустрічей)

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Ніхто не забутий, ніщо не забуте?

Акція пам'яті "Бессмертный полк", організована  в 2012 році в Томську, задумувалася як наступний етап вшанування ветеранів Другої світової війни. Але, як і георгіївська стрічка, згодом вона була швидко обернена російською пропагандою на інформаційну зброю, та маркер належності до "русского міра".

В перших лавах проти вісі зла. Вашингтонський удар в спину.

Вовчанськ. Росіяни, натхненні своїми підстилками з США херачать з усіх стволів, звуки кабів цілодобово. Є підозра, що піндоси заодно і координати хімарсів росіянам повідомили.Таке от будь ласка за вибачення від невинуватих. Дарма показали Трампу покірну спину, у таких рука до нагайки чешеться. Вважаю треба просто морозитись від тих уродів офіційно і знати що це ворог неофіційно. Ні, на рівні держави не складно мати неофіційну позицію. Наша держава чудово вміє робити вигляд що щось робить, не роблячи нічого. Просто варто виключити США з пріорітетних напрямків діяльності, щоб не привертати до себе увагу, а рижа pidarbabushka за цей час начудить на інших напрямках Якщо Трамп буде послідовним у своїй зовнішній політиці, то за кілька місяців у них буквально буде забагато проблем, щоб продовжувати витрачати час на помсту Трампа Україні за те, що не посадили сина Байдена під час програшної боротьби Трампа проти Байдена-старшого. Вісь зла вже вибудувалась - США, РФ, КНДР, Ізраїль, Угорщина...

Фільм "Непокорений" - як об'єднати націю (українські аналогії)

Чому я не расист? Чому тих, хто називає себе українськими расистами вважаю за недоумків? Відповідь проста: расистами й нацистами можуть себе називати лише представники імперських нації, що пригнічували та знищували інші нації та раси. Саме тому такий популярний нацизм в РФ, саме тому навіть упослідженний бомж вважає себе вищим в статусі за будь-якого успішного українця, фінна чи поляка. Він (бомж, мєнт, вантажник, прибиральниця, проститутка), вважає себе апріорі расово та цивілізаційно вищим за інших, а в тому що він не займає бажане місце - винні жидомасони(наслідки шизи руссо-націсто), жидобандерівці(плід хворої фантазії комуністів) та весь світ, який несправедливо диктує свої адекватні умови й не бажає підкорятися російському алкоголіку. В цей же час в українців навпаки комплекс меншовартості, більшість вважає що справді вони недостойні мати свою державу, хилячись то на захід то на схід, всіляко уникаючи логіки та відповідальності за себе і своє майбутнє. Саме тому я хочу порадити...