Ні для кого не секрет, що великий вплив на українську владу, яка нам залишилась у спадок від Януковича — це вплив міжнародних спонсорів, які фінансують і дають кредити нашій державі. В українського народу та міжнародних спонсорів є спільні інтереси, а саме щоб гроші, які нам виділяються, не були розкрадені, а застосовувалися саме на ті цілі, на які виділялися. Як і те, що інвестори прагнуть бачити кожного пересічного українця платоспроможним споживачем, а не лише олігархів та їх посіпак серед суддів та поліції.
Але часи Євромайдану та перших місяців російського вторгнення минули. Все більше європеців та й інших іноземців починають асоціювати Україну не з Революцією і Кличком, і навіть не з війною проти РФ, а з гігантським, порівняно з рештою Європи, рівнем корупції. Олії в це полум'я доливають інтерв'ю закордонних інвесторів, які стали жертвами звичних у нас рейдерів та симбіозу продажності поліції і відсутності правосуддя в наших судах. А з недавніх пір в нас вперше з часів Януковича понизився рівень демократії, адже Порошенко вважає за доцільне оточувати себе придворними лизоблюдами, які не так давно ще жили з шахрайства та криміналу, а то й взагалі працювали над поширенням ідеології людиноненависницького "Русского міра", замість бачити реальні зауваження та критику від населення.
Можна звісно сказати, що в нас, як і в Росії, свій окремий від світу шлях, ми просто ще не знайшли свого вождя (хоча багато вже знайшли, фанатиків Тимошенко, Саакашвілі, Савченко, тощо, в соцмережах не менше, ніж фанатиків Порошенко). Але я прагматик, і ціную шмат хліба з ковбасою при демократії більше, ніж талон на олів'є за лояльність до влади при своєму особливому шляху чи при бутті частиною супердержави за залізною завісою. Будь-який вождь чи лідер стане контрольованим, або мертвим, диктатура чи російська модель - це самогубство країни і відкидання нашої державотворчості на століття. Можете поставити собі питання, що ви будете робити, якщо у вас буде вибір: смерть дітей чи виконання наказів. Якщо ж навіть оберете перше, то можете почитати біографію Чорновола. Старшого. Тепер вся абсурдність одноосібної влади не потребує більше доказів.
А в ЄС існує викувана століттями спроб і помилок бюрократична система стримувань і противаг, яка практично унеможливлює одноосібне вирішення долі країни. Саме звідти варто брати приклад і прислуховуватись до їх порад. Там кишенькові експерти з купленими дипломами (або й без освіти) не виступають на центральних каналах і не стають депутатами та міністрами центральних органів влади.
Як це все пов'язане з сирійським Януковичем, катом власного народу, корупціонером-диктатором який розповідає про особливий шлях, Башаром Асадом?
Просто.
Якщо раніше вся увага міжнародних фондів і розвинених держав була прикута до України, як найгарячішої точки планети, яка може стати причиною третьої світової, то тепер такою найгарячішою точкою стала Сирія. Звісно, наша армія підсилена добровольцями та ветеранами, і взяти Україну голіруч, як це планував Путін, вже не вийде, навіть з допомогою деяких наших генералів з родичами в російській армії. Та й люди не дадуть, ініціативним групам громадян вдалось дегуманізувати росіян в очах більшості населення, тому окупація буде просто непосильним завданням для Росії. Тепер завдання активних українців — боротися проти корупції серед українських чиновників і не дати українській владі скинути українське суспільство до рівня російського, де вузька каста свавільно збагачується, люди не варті нічого, а кишенькова демшиза час від часу дає людям випустити пару, а спецслужбам всіх їх переписати.
Але як писалося на початку замітки, найбільший вплив на українську владу мають спонсори. І поки увага цих спонсорів звернута на Сирію — їм буде не до нас. Тому нам, як і багатостраждальному сирійському народу потрібне остаточне вирішення проблеми їх диктатури. І якщо Обама своєю недолугою і боягузливою зовнішньою політикою створив монстра Асада, який в результаті вбив сотні тисяч людей і своїм хаосом створив ІДІЛ, а крім того вселив у Путіна та пересічних російських фашистів віру у те, що Росія наддержава, то на Трампа покладають великі надії.
Що ж буде найкраще для України? Найкраще буде коли західні бюрократи перестануть намагатися виграти в наперстки у пострадянських шахраїв, а просто лупануть довбнею в лоб — знищать спочатку Асада, інших кровожерливих маріонеток Росії, а потім візьмуться за побудову навколо РФ суцільної стіни із економічно сильних держав, з мінімальним рівнем корумпованості політиків.
Адже знищити Росію, яка нищила нас століттями, це запорука існування Української держави. Не помста, ні. Або вони, або ми — саме такий принцип мислення пересічного росіянина. Хто б не став на чолі РФ, він буде нищити Україну, бо нищити все навколо це основа і вершина піраміди Маслоу російського народу. Тому так, смерть Башара Асада та вирішення сирійської проблеми необхідні для України. Життєво необхідні.
Тож скомпілюю погляди Збігнєва Бжезінського та Марка Порція Катона Старшого, і підсумую замітку фразою: Ceterum censeo Russia esse delendam.
Джерело: http://pero.org.ua/
Можна звісно сказати, що в нас, як і в Росії, свій окремий від світу шлях, ми просто ще не знайшли свого вождя (хоча багато вже знайшли, фанатиків Тимошенко, Саакашвілі, Савченко, тощо, в соцмережах не менше, ніж фанатиків Порошенко). Але я прагматик, і ціную шмат хліба з ковбасою при демократії більше, ніж талон на олів'є за лояльність до влади при своєму особливому шляху чи при бутті частиною супердержави за залізною завісою. Будь-який вождь чи лідер стане контрольованим, або мертвим, диктатура чи російська модель - це самогубство країни і відкидання нашої державотворчості на століття. Можете поставити собі питання, що ви будете робити, якщо у вас буде вибір: смерть дітей чи виконання наказів. Якщо ж навіть оберете перше, то можете почитати біографію Чорновола. Старшого. Тепер вся абсурдність одноосібної влади не потребує більше доказів.
А в ЄС існує викувана століттями спроб і помилок бюрократична система стримувань і противаг, яка практично унеможливлює одноосібне вирішення долі країни. Саме звідти варто брати приклад і прислуховуватись до їх порад. Там кишенькові експерти з купленими дипломами (або й без освіти) не виступають на центральних каналах і не стають депутатами та міністрами центральних органів влади.
Як це все пов'язане з сирійським Януковичем, катом власного народу, корупціонером-диктатором який розповідає про особливий шлях, Башаром Асадом?
Просто.
Якщо раніше вся увага міжнародних фондів і розвинених держав була прикута до України, як найгарячішої точки планети, яка може стати причиною третьої світової, то тепер такою найгарячішою точкою стала Сирія. Звісно, наша армія підсилена добровольцями та ветеранами, і взяти Україну голіруч, як це планував Путін, вже не вийде, навіть з допомогою деяких наших генералів з родичами в російській армії. Та й люди не дадуть, ініціативним групам громадян вдалось дегуманізувати росіян в очах більшості населення, тому окупація буде просто непосильним завданням для Росії. Тепер завдання активних українців — боротися проти корупції серед українських чиновників і не дати українській владі скинути українське суспільство до рівня російського, де вузька каста свавільно збагачується, люди не варті нічого, а кишенькова демшиза час від часу дає людям випустити пару, а спецслужбам всіх їх переписати.
Але як писалося на початку замітки, найбільший вплив на українську владу мають спонсори. І поки увага цих спонсорів звернута на Сирію — їм буде не до нас. Тому нам, як і багатостраждальному сирійському народу потрібне остаточне вирішення проблеми їх диктатури. І якщо Обама своєю недолугою і боягузливою зовнішньою політикою створив монстра Асада, який в результаті вбив сотні тисяч людей і своїм хаосом створив ІДІЛ, а крім того вселив у Путіна та пересічних російських фашистів віру у те, що Росія наддержава, то на Трампа покладають великі надії.
Що ж буде найкраще для України? Найкраще буде коли західні бюрократи перестануть намагатися виграти в наперстки у пострадянських шахраїв, а просто лупануть довбнею в лоб — знищать спочатку Асада, інших кровожерливих маріонеток Росії, а потім візьмуться за побудову навколо РФ суцільної стіни із економічно сильних держав, з мінімальним рівнем корумпованості політиків.
Адже знищити Росію, яка нищила нас століттями, це запорука існування Української держави. Не помста, ні. Або вони, або ми — саме такий принцип мислення пересічного росіянина. Хто б не став на чолі РФ, він буде нищити Україну, бо нищити все навколо це основа і вершина піраміди Маслоу російського народу. Тому так, смерть Башара Асада та вирішення сирійської проблеми необхідні для України. Життєво необхідні.
Тож скомпілюю погляди Збігнєва Бжезінського та Марка Порція Катона Старшого, і підсумую замітку фразою: Ceterum censeo Russia esse delendam.
Джерело: http://pero.org.ua/
Коментарі
Дописати коментар